Карабаський ісар

В.Л. Миц

Укріплення, розвинене середньовіччя. Розташовано між сел. Утьос і с. Кипарисне, за 1 км до північного сходу від мису Плака, в Кучук-Ламбатському кам’яному хаосі (Чугунун-Кая, Сунен-Кая), приблизно за 0,5 км від моря (мал. 1:2).

Виявлено та обстежено В.Л. Мицом у 1980 р. [Миц, 1991, с. 148]. Розкопки не проводилися. Знаходиться на скелі, що стоїть окремо. Укріплений майданчик розміром 42х30 м (площа – близько 0,1 га) нахилений до півночі (15-25º). Зі сходу, півдня і заходу її обмежовують обриви заввишки 5-20 м. З півночі периметр фортеці замикає стіна, складена з місцевого каменю насухо. Товщина куртини – 1,4-1,5 м, довжина – близько 45 м, цілість – 1,0-1,2 м. Вхід (завширшки 1,8 м) розташований на західному краї стіни.

Стан об’єкта задовільний (поріс лісом, поверхня задернована).

За підйомним матеріалом, зібраним під обривами і на городищі, час його будівництва, здогадно, можна віднести до X-XIII ст.

Література:

Мыц В.Л. Укрепления Таврики X–XV вв. – К., 1991.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 600 – 601.