Поселення Чугунун-Кая
О.В. Лисенко
Римський час. Об’єкт розташовується за 0,5 км до північного заходу від сел. Утьос і за 0,7 км до південного сходу від сел. Кипарисне, у верхній частині Кучук-Ламбатського кам’яного хаосу (Чугунун-Кая, Сунен-Кая), на висоті близько 180-205 м над рівнем моря, за 0,7 км від берега моря (мал. 1:3).
Про наявність у межах Кучук-Ламбатського хаосу археологічних об’єктів відомо з початку XIX ст. [Dubois de Montpéreux, 1843, рl. XXIII; СосногороваСлавіч, 1880, с. 79; Ставровський, 1910, с. 772]. Залишки поселення римського часу виявлені та частково вивчені тут у 2001–2004 рр. у процесі проведення розвідувальних робіт Алуштинським загоном (кер. І.Б. Тесленко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ (збирання підйомного матеріалу, зачищення грабіжницького шурфу) [Тесленко, Лисенко, 2005, 292–294; Лисенко, 2005, с. 230–236].
Об’єкт являє собою ділянку культурних відкладень площею не менше 5,5 га, що залягають серед великого нагромадження уламків скель (верхньоюрський вапняк), яке утворилося, ймовірно, при руйнуванні скелівідторженця в результаті землетрусу. В структурі культурних нашарувань (зафіксована загальна потужність – до 2,2 м) виділяються шари римського часу (з численними фрагментами гончарної та ліпної кераміки, уламками глиняної обмазки, частинками залізистого шлаку, деревними вуглинами, фрагментами кісток тварин (у тому числі риб), стулками морських молюсків) та епохи раннього заліза (з кістками тварин і фрагментами ліпних посудин «кизилкобінського» вигляду). В давнину значна частина культурних нашарувань зміщена та перемішана під час обвалення скель. У новітній час частина пам’ятника порушена кар’єрами і грабіжницькими шурфами.
Серед знахідок переважають уламки керамічних посудин: амфор (рожевоглиняних із воронкоподібною шийкою (Зеєст, 90б), червоноглиняних (Зеєст, 73д, 80б та ін.), світлоглиняних із вузькою шийкою); червонолакових глечиків і чашок; ліпних горщиків, мисок, глечиків (деякі орнаментовані наліпними валиками, прикрашеними насічками). Зустрінутий, також, фрагмент біконічного пряслиця, бруси з піщанику, уламок діоритової шліфованої сокири (епоха бронзи), фрагмент мідної римської монети, щиток бронзової пряжки з «тамгою» боспорського правителя Тиберія Юлія Євпатора. За артефактами пам’ятник датується II (?) – III ст. Культурна приналежність не визначена.
Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ та Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею.
Література:
Лысенко А.В. Новое поселение римского времени на Южном берегу Крыма // Тез. междунар. конф. «Боспорский феномен. Проблема соотношения письменных и археологических источников». – СПб, 2005.
Сосногорова-Славич М.А. Путеводитель по Крыму. – Одесса, 1880.
Ставровский Я.Ф. Горный Крым и Керченский полуостров // Россия: Полное географическое описание нашего Отечества. – СПб., 1910. – Т. XIV.
Тесленко И.Б., Лысенко А.В. Археологические разведки на территории Маломаякского сельсовета (АРК) // Археологічні дослідження в Україні 2003– 2004 рр. – К., Запоріжжя, 2005. – С. 290–294.
Dubois de Montpéreux F. Voyage au Caucase, chez les Tcherkesses et les Abkases, en Colchide, en Géorgie, en Arménie et en Crimée. Atlas. V Série de geologie. – Paris, 1843.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 597 – 598.