Пагорб Слави
Юрій Туряниця
Військове кладовище «Пагорб Слави», 1945 (іст.) Вул. Героїв. На південних схилах Дайбовецького масиву на горі Кальварія. в історичній частині міста. Меморіальний комплекс на кладовищі воїнів Червоної Армії, які в жовтні-грудні 1944 та січні 1945 полягли у боях за Ужгород і суміжні регіони Словаччини й Угорщини.
Спорудження кладовища здійснено, згідно з постановою Народної Ради Закарпатської України від 9.12.1944 «Про благоустрій могил і увічнення пам’яті воїнів, що загинули в боротьбі за визволення і незалежність нашої Батьківщини». Для його облаштування відвели площу 0,7 га на південному схилі пагорба, що опускається в долину р. Уж, поряд з міським цвинтарем Кальварія. Зручне розташування кладовища у старій частині міста органічно поєднується з навколишнім ландшафтом.
Будівництво кладовища-меморіалу за проектом військового інженера капітана С. Юсова й архітектора А. Згореллі розпочато 2 травня, завершено 22 липня 1945. У 2010 проведена реконструкція меморіального комплексу. Від підніжжя гори до військового кладовища йде широка ступінчата алея, що виходить на просторий, викладений бруківкою, оглядовий майданчик. Саме тут урочисто відчинені ворота з двох символічних факелів, що замикають сітку металевої огорожі, на низькому цоколі, прикрашеної напівдугами сплетеними лавровими вінками. По обидва боки центральної алеї розміщено по 11 горизонтальних плит (всього 22, шліфований андезит), що лежать рядами на суцільних залізобетонних постаментах з мармуровою крихтою. На цих плитах золотими літерами викарбувано прізвища і номери могил воїнів, похованих на кладовищі. Вище по алеї по обидві її сторони на спеціальних бетонних підвищеннях розміщено з правого боку танк Т-34, з лівого – дещо менший – легкий, часів Другої світової війни. Підіймаючись вгору, центральна алея ділиться на сходи, що ведуть до вершини гори.
На середньому майданчику алеї у 1945 зведена на підвищенні Тріумфальна арка (6,0 м, андезит), розміщена на квадратному постаменті, в центрі якої знаходиться гранітна вертикальна стела (1,5 м) з барельєфними зображеними воїнів радянської армії, а над ними орден Вітчизняної війни 1-го ст. Зверху арку увінчує символічна урна з прахом, опоясана траурною стрічкою. На чотирьох кутах постаменту з аркою, містяться чотири пірамідальні обеліски з андезитового каменя та написами про звитяжні бої героїчної армії. З тильної сторони арки, в центрі алеї, що веде до вершини гори, розміщена могила голови Народної Ради Закарпатської України і першого голови Закарпатського облвиконкому І. Туряниці (2,0 х 1,5 м, бетон, мармур, андезит, 1955). По обидва боки центральної алеї кладовище поділено на 17 ярусів з могилами полеглих воїнів (по 21-й могилі з кожного боку, всього 42 могили), що з’єднані між собою рівними доріжками та сходинками.
Ужгородське військове кладовище «Пагорб Слави» – перша споруда такого типу, зведена в Україні. Сюди перевезено 1360 червоноармійців, які загинули в Ужгороді та околицях, у Сх. Словаччині та Пн.-Сх. Угорщині. Їх останки перепоховані у 1945-60 у 71 братській та 157 індивідуальних могилах (прізвища 497 невідомі). В окремій могилі (№216) спочиває 6 підпільників, страчених окупантами у 1942 в Ужгороді, яким у 2006 на вул. Добрянського встановлено пам’ятний знак. У могилі №217 поховано 419 воїнів, які перепоховані у 1952 і 1960 з індивідуальних могил ряду сіл Ужгородського р-ну (стели – андезит, мармур, граніт, залізобетон; 1945, 1952, 1955, 1966, 1973, 1976, 1981).
У 1965, з нагоди 20-річчя Перемоги, у верхній частині пагорба, за проектом арх. В. Сікорського на могилі Невідомого солдата споруджено обеліск (13,0 м) та горизонтальну стелу (2,1 х 10,75 м, бетон) з контурним зображенням скорботної матері з дитиною, поруч зі стелою знаходиться символічний «Вічний вогонь». У наступні роки у північно-східній частині кладовища були поховані Герої Радянського Союзу, що мешкали в Закарпатті: М. Власов, М. Никольчук, О. Бабаєв, В. Зарембо, К. Кузнєцов, державний діяч І. Ваш. У різних кінцях кладовища знаходяться могили українських солдатів, які загинули за Батьківщину на сході України від російської агресії. На їх могилах встановлені закриті надгробки з андезиту та червоної мармурової крихти, а в узголів’ях вертикальні стели з портретами й роками життя.
Джерела і література
Науковий архів Закарпатського краєзнавчого музею. – №116, 118; Их имена вечно будут жить в народе. Кладбище Героев Великой Отечественной Войны в Ужгороде. – Ужгород, 1961; Пам’ятники истории и культуры Украинской ССР. – Киев: Наукова думка, 1987. – С.182; Туряниця Ю., Літераті Т. Пагорб Слави відзначає 65 років із дня закладання // Ужгород. – 2010. – 8 травня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 54 – 56.