Пам’ятний знак на місці спаленого села

Ольга Аленич

Пам’ятний знак на місці спаленого села, 1943, 1992 (іст). При в’їзді в село. У лютому 1943 німецькі карателі спалили село, розстріляли 12 мирних жителів.

У лютому 1943 партизанське з’єднання під командуванням М.Наумова здійснювало Степовий рейд. Партизани з боями наблизились на 18 км від обласного центру. Визволили села Олексіївку, Барилівку, Нову Січ, Кияницю, Сінне, Вакалівщину. Зупинились у с. Битиця. Тут був штаб партизанського з’єднання. Багато юнаків з навколишніх сіл влилось у партизанське з’єднання. Населення допомагало партизанам продовольством, одягом, повідомляло про пересування ворожих угрупувань, передавало знайдену зброю.

Наприкінці лютого 1943 партизани довідались про те, що з с. Кияниця до с. Битиця має прослідувати німецький обоз з важливою поштою і майном. Зробити засідку у Вакалівщині і захопили обоз. Через декілька днів з’єднання М.Наумова покинуло навколишні села. 28 лютого 1943 близько сотні окупантів у маскувальних халатах оточили село. Почались пожежі. Було спалено 138 будинків Люди вибігали на вулицю. Чоловіків карателі розстрілювали на порозі, а жінок і дітей зігнали на промерзлий став, де вчинили над ними тортури. Тих, хто залишився живими, напіводягнених, при сильному лютневому морозі, погнали у с. Рибці.

У 1992 при в’їзді в село, на пагорбі встановлено цегляний потинькований обеліск /1,18 м/ з написом на його чоловому боці.

[История городов и сел Украинской ССР Сумская область. – К., 1980. – С. 548- 549; Вороненко М. Криниця життя / М. Вороненко // Дзвони пам’яті. – К., 1986. – С. 83- 87; Наумов М. Степной рейд / М. Наумов. – К., 1990. – С. 82-88; Голубченко В. Вони з вогняного села / В. Голубченко // Вперед. – 1981. – 15 серпня. – С. 2.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1156.