Красне с

Історичні адміністративні поділи

У 1450 р. тут була битва молдавського господаря Богдана з поляками. [Битва 1450 р. сталась у Молдавії, не на Вінничині!] У 1651 р. тут загинув Д.Нечай. За переказом, він похований у великому кургані між Красним і с.Черемошна. У 1765 р. гайдамаки сплюндрували замок і м-ко [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. З 1781 р. тут знаходився деканат Київської уніатської митрополії [Перковський А.Л. Довголітні люди на Правобережній Україні в 18 ст. – Український історичний журнал, 1966 р., № 2, с. 108].

Сотенне містечко Брацлавського полка в 1649 р.

Указ Президії ВР УРСР від 21 листопада 1949 р.: села Красне, Качанівку і Швачівку Краснянської сільської Ради Тиврівського району, Вінницької області вважати за один населений пункт — село Красне.

Довідка у Вікіпедії:

В 1905 р. поруч існував окремий хутір Майдан (5 верст від Красного, 5 верст від Ярошенка) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 412]. Судячи з віддалей, це сучасне с. Кобелецьке або щось близьке.

Церква Воскресіння була у 1830 р. – її парафію приєднали до Здвиженської церкви у с.Швачівка [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 1054 – 1055].

Церква Воздвиження [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 37].

Церква св.Трійці була у 1830 р. – зруйнувалась через ветхість; її парафію приєднали до Покровської церкви [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 1054 – 1055].

Церква Успіння була у 1830 р. – її парафію приєднали до Покровської церкви [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 1054 – 1055].

Список літератури – на сайті «».