Могила Кулака Г.Г.

Лариса Макаренко, Тетяна Сумарокова

Могила Кулака Г.Г., 1987 (іст.). У центральній частині кладовища, праворуч від дороги, що веде до консервного заводу, у 5-му ряді, 11-а могила від краю.

Кулак Григорій Гаврилович (07.09.1915, с. Вири – 17.12.1987, там же) – повний кавалер ордена Слави.

1939 призваний до армії. На початку Другої світової війни воював у складі 1145-го артполку. За проявлені мужність і відвагу в боях за с. Братково взимку 1943 нагороджений орденом Слави третього ступеню.

Під Вітебськом був поранений. Після одужання воював у складі 1445-го самохідного артполку Резерву Головного Командування.

Відзначився під час визволення Мінська, Борисова, Орші. В одному з боїв знищив гарматою два дзоти, чотири кулемети, дві протитанкові гармати. Був нагороджений орденом Слави другого ступеню.

16 жовтня 1944 екіпаж командира гармати СУ-152 350 гв. Оршанського важкого самохідного арт. полку Г.Кулака в боях на кордоні СРСР в районі населеного пункту Зеленка зруйнував 8 бліндажів, подавив вогонь мінометної батареї, знищив гармату й майже взвод піхоти. Його було представлено до ордена Слави першого ступеню, але нагороду отримав лише у 1961.

1945 повернувся до рідного села. Працював у колгоспі «Зоря комунізму». Нагороджений орденами Вітчизняної війни, Червоної зірки, медалями.

У 1988 на могилі встановлено обеліск з мармурового дрібку /0,94 м/ у формі вітрила, на якому фото та напис на дошці.

[Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 237; Гриченко И. Т. Ради жизни на земле : Очерки о полных кавалерах ордена Славы / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин. – Х., 1980. – С. 54 – 59; Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. – К., 1973. – С. 157; Стецюка А. Шлях артилериста / А. Стецюка // Білопільщина. – 2005. – 19 березня. – С. 2.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 251 – 252.