Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Цвинтар на Волі

Цвинтар засновано в середині XIX століття царським указом для православних віруючих, які проживали тоді у Варшаві. Серед найцікавіших поховань — могили українських вояків. Тут покояться герої українсько-радянської війни 1918–1921, зокрема: генерал-хорунжі Марко Безручко і Всеволод Змієнко, також багато інших українських офіцерів і солдатів часів УНР.

Також поховані Сократ Старинкевич (президент Варшави 1875—1892), сім’я Шелехова (Істомінових) — варшавських купців.

У центральній частині цвинтаря розташований пам’ятник жертвам Голодомору в Україні створений Геннадієм Єршовим та відкритий 2009 року.

Ha цвинтарі також поховані православні священники часу Царства Польського (1815—1915), будівельники варшавського Палацу культури і науки (1952—1955), урядовець УНР, представник Канцелярії Директорії, згодом — православний священник у Польщі, декан Краківського округу Олександр Чубук-Подільський (1887—1960).

На території цвинтаря знаходяться два храми: православна Церква Святого Іоанна Лествичника у Варшаві і католицький костел св. Лаврентія, який у XIX сторіччі був перебудований у церкву Володимирської ікони Божої Матері.

Один із найпростіших способів дістатися до цвинтаря – трамваєм номер 8, від зупинки "Центральний вокзал" (Dworzec Centralny). Проїхавши 11 зупинок, виходимо на зупинці "Православне кладовище" (Cmentarz Prawoslawny). Це займає 20 хвилин. Вийшовши з трамваю, проходимо ще кілька метрів до цвинтарної брами. Обігнувши каплицю, слід іти до самого кінця центральної алеї кладовища. При самому її закінченні повертамо праворуч…. і зупиняємося прямо перед чорним гранітним хрестом з княжим тризубом в осерді.

Джерела: