Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1975 р. Паспортна інформація

Могила Г.Ф. Квітки-Основ’яненка

Пам’ятка історії.

1843 р.

Розміщення:

Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська 102, 2-е міське кладовище.

Загальний опис:

На могилі Г.Ф. Квітки-Основ’яненка встановлено надгробок у вигляді мавзолея.

На чільному боці пам’ятника напис:

“Здесь покоится прах Григория Федоровича Квитки (Основьяненка). Род. 18-го нояб. 1778-го Г. Сконч. 8-го авг. 1843 г.”

На тильному боці надгробка ще напис:

“Анна Григорьевна Квитка, урожденная Вульф. Родилась 1800 года, мая 17-го. Скончалась 13-го января 1852 года”.

Надгробок з білого мармуру.

Розміри надгробка – 2×1×0,6 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – український письменник. Народився в селі Основа під Харковом (звідси його псевдонім “Основ’яненко”). 1793 р. Г. Квітка поcтупив на військову службу, а з 1801 по 1805 р. був послушником Курязького монастиря поблизу від Харкова. Згодом, залишивши монастир, Г.Ф. Квітка звернувся до громадської та літературної діяльності. Був членом гуртка, що збирав кошти на відкриття університету, організатором і учасником літературно-музичних вечорів, одним з засновників журналу “Украинский весник”, альманаху “Утренняя звезда”. Г.Ф. Квітка активно сприяв діяльності Харківського театру, що в той час став одним з кращих провінціальних театрів країни; з 1812 р. по 1816 р. він був директором театру. Г.Ф. Квітка є автором багатьох романів, повістей, оповідань, нарисів і п’єс, написаних українською і російською мовами. Особливої популярності набули його комедії “Приїжджий з столиці” (1827), “Дворянські вибори” (1829), “Шельменко-волосний писар” (1831), що одержали схильні відзиви В.Г. Белінського. Такі п’єси Г.Ф. Квітки як “Сватання на Гончарівці” та “Шельменко-денщик” не сходять зі сцени в наші дні. У 30-х роках XIX ст. виходять з друку “Малоросійські повісті”, що в них письменник, з одного боку, викривав духовне отупіння козацької старшини, реалістично зображує хабарництво і сваволю чиновників, розпусту дворян, висміює пияцтво, обжерливість тощо, а з другого – пристрасно змальовуючи жахливі умови життя народу, вперше в новій українській літературі зображує героїв з народу з почуттям глибокої до них поваги і симпатії.

Помер Г.Ф. Квітка в 1843 р. Спочатку його було поховано на Холодногорському кладовищі, пізніше прах письменника було перенесено на Лютеранське (тепер 2-ге міське) кладовище.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.

Охоронний № : 58 (56)

Основна бібліографія, архівні дані:

Данилевський Г.П. Основьяненко.- СПб, 1856.- С. 86-87.

Харків. Місця історичних подій. Пам’ятники і заклади культури. Видатні діячі.- Харківське обласне вид-во, 1957.- С. 305.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування могили.

Фото пам’ятника. Загальний вигляд.

Фото напису на чільному боці пам’ятника.

Фото напису на тильному боці пам’ятника.