Богородиця Одигітрія. Ікона 3 чв. 16 ст.

Розмір зображення: 582:800 піксел

Національне забарвлення, життєве тлумачення внутрішніх почуттів стали в цей час притаманні й іконописним творам інших українських земель. Про це свідчить ікона Волинської богоматері, що зберігається в Харківському художньому музеї (третя чверть XVI ст.). У трактуванні образу домінує стриманий вираз внутрішньої скорботи, що виявляється в сумному погляді очей, в тонких одухотворених рисах обличчя, в строгому ритмі композиційного рішення.

Розкриттю змісту та внутрішньої значущості образу допомагає виразність силуетів богоматері та дитини, енергійно виліплених та гармонійно вкомпонованих у вертикальний прямокутник ковчега ікони.

Широко написаний коричнювато-червоний мафорій, об’єднуючи постаті Марії та маленького Ісуса, посилює відчуття пластичної та кольорової єдності твору. Стриману колористичну гаму злегка оживлюють окремі дзвінкі плями – зелені, червоні, білі.

Декоративність ікони також збагачено енергійно вирізаними на дереві рослинними орнаментами в німбах та вздовж обрамлення (с. 279 – 280).

Волинська богоматір. Ікона другої половини XVI ст. Харківський художній музей.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 282.