Пилява с

Історичні адміністративні поділи

М-ко розміщене по обидва боки р.Ікви [це істотно, бо нині тільки лівобережна частина зветься Пилява, а правобережна вважається окремим селом Олексіївкою]. У 1640 р. король Владислав 4 дав привілей Мурафському домініканському кляштору на заселення м-ка. Чернець Август Петриківський заснував домініканський костел і замок.

На дорозі від Пиляви до Меджибожа були два кургани, звані Ганджівки: за переказом, один насипано на місці, де куля вразила козацького полковника Ганжу, а другий – де він упав з коня. Ближче до Пиляви, біля вітряка, був курган – за переказом, могила поляків, які загинули у битві 1648 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Костел домініканців збудовано на схід від замку [Історія міст і сіл УРСР : Хмельницька область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.]. Домініканський костел засновано ченцем Мурафського домініканського кляштору Августом Петриківським десь у 1640..1648 рр. У переліку 18 ст. костел вже не згадується [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 671 – 674], нема його і в переліку 1850 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 16].

Церква Покрови збудована у 1723 р. за ринковою площею – дерев’яна. Розібрана у 1834 р. Нова кам’яна церква закладена у 1824 р., але не закінчена. Парафія була на північному березі р.Іква, у східній частині – приєднана до Георгіївської [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 671 – 674].

Список літератури – на сайті «».