Радівці с

Історичні адміністративні поділи

Або Радзіївці. Спочатку село було на південний захід від нинішнього, біля ур.Заруддя, звалось Внучківці або Онучківці. Згадується з 1493 р. У 1522 р. спалене татарами, перенесено вглиб лісу Згар. У 1569 р. знову спалене татарами. Була два кургани-могили [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

15 січня 1439 р. польський король Владислав 3 записав Яну Фіолю 100 гривень на с.Внучківці, що біля лісу Згар в Летичівському повіті [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 248].

Фрідріх Бучацький, стар[оста] подільський, записує шл. Яну Фіолю «de Konarzow» в заміну за с. Внучківці 50 грив[ень] на пустині Боблива Криниця, 21 мая 1444 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].