Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 800:498 піксел

Зарічево. Церква Різдва пр. богородиці, 1770 р. Світлина 1993 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 75.

Зарічево Перечинський район

Церква Різдва пр. богородиці. 1770. (УПЦ)

Перша писемна згадка про село, розташоване за рікою Уж, датується 1551 роком. У 1751 р. в селі була дерев’яна церква Різдва пр. богородиці з трьома дзвонами, вона мала всі образи. Теперішня мурована церква споруджена на місці дерев’яної. Подібно до інших церков 18 ст., споруда має добрі пропорції, стрункі лінії башти і чудове розташування на пагорбі. Стіни церкви зведено в 1765 р. зусиллями місцевого пароха Матея Теодоровича.

Про історію спорудження розповідає текст на зворотному боці іконостасу:

“Храмъ сей Божій выстроенный 1770 г., а іконостасъ и олтаръ вирізанный и расписаный 1809 г. різбарємъ Духновмчемъ а іконопнсцемъ Тимофємъ Кагарскимъ. Парохомъ был: В. Ивашковичъ, кураторами: Лицо М., Бодакъ В., Бодакъ Ф., Геричъ М., Керецманъ Ф. Божій храмъ расписанный а жертвенникъ и казательницд поставленны 1859 г. діствїемъ їконопнсца Ф. Видра, маляра Августа Свободы и золотника Ф. Поволиі. Сіє благое діло проведено во время пароха и наместника В. Медвецкого кураторовъ: Керецманъ Г., Мулєса М. при содійствіи всей громады, а особливо Мулєса Ф., Чилипка М., Мулеса П., Клин И., Мулеса В., Бодак Ф.”

У 1905 р. в Ужгороді, в ливарній майстерні Ф. Еґрі куплено дзвони за 5500 корон. Малий дзвін з написом: “IN DEORUM JESUS NAZARENI 1750” залишився зі старого комплекту. У 1917 р. ґонтове покриття дахів замінено бляшаним. У 1958 р. за священика В. Дунди, кураторів Ю. Герича та П. Ма-гади художник С. Сарновський та маляр Ба-няс повторно розмалювали храм. У 1988 р. майстер О. Естрайхер зробив зовнішню штукатурку. У 1989 р. за священика С. Шутка під керівництвом Іллі Примича Іван Сідун вирізав новий іконостас, а художник В. Ф. Ковач намалював ікони.

Останнє оновлення та малювання інтер’єру виконали в 1996 р. за священика Володимира Кричфалушія художники Юрій Келеманик, Ярослав Керецман, Йосип Гайзлер та маляр Михайло Мага.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 75 – 76.