Житловий будинок
Зінаїда Гудченко
Розмір зображення: 708:523 піксел
Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Пл. Л. Кошута, 8. Займає наріжну частину в ряді щільної житлової забудови вулиці у центральній частині міста. Західний фасад будови звернений до вулиці, а східна частина звернена у двір.
З самого початку будову використовували як заклад для розваг. Сьогодні в ньому розмістився Районний військовий комісаріат. Будова двоповерхова, «П»-подібна у плані, не зовсім правильної форми. Посередині першого поверху – наскрізний проїзд у внутрішній напівзамкнутий двір. 3 боку двору флангові частини будинку мають на другому поверсі видовжені галереї. Східці розташовані над проїздом з боку двору у виступаючому об’ємі з напівсферичним дахом.173 Стіни будови цегляні на фундаментах з бутового каменю, тиньковані із застосуванням ліплення. Дах двосхилий в основному об’ємі, односхилий у флангових, критий черепицею. Планування анфіландне.
Головну увагу приділено зовнішньому вигляду будинку з боку вулиці, що характерно для принципу «фасадної» архітектури, який застосовується у міській забудові при щільному межуванні сусідніх будівель однієї з одною без розривів. Фасад відзначається широким застосуванням барочного декору: барельєфів, ліплення, архітектурних елементів і деталей. Особливою пишністю виділяється другий поверх і дах з вигадливими фронтонами, аттиками, слуховими вікнами.
В основу вирішення головного фасаду покладено принцип симетрії. Середня вісь проходить через проїзд, проте композиційні акценти будови у вигляді ледь виступаючих ризалітових розкреповок розташовані по її боках. Середину відзначено аттиком над вінчаючим карнизом з ліпним декором і проїздом з прямокутним отвором, на відміну від напівциркульних інших отворів першого поверху. Над проїздом – барельєф херувима.
Ризалітні розкріпки підкреслено арочними завершеннями і розкішними аттиками над ними з пальметами і херувимами; фігурними сандриками над балконними дверима із сидячими фігурами ангелів і квітковими гірляндами, балконами з балюстрадами і масивними фігурними кронштейнами.
Поверхи розділяє горизонтальна тяга. Площина фасаду між розкріпками ділиться на три частини рустованими лопатками. В кожній частині другого поверху – по парі вікон, зв’язаних різьбленими поясками і підкарнизними тягами, прямокутні профільовані обрамлення вікон завершуються імітацією замкового каменю. По нижньому поверху – великі отвори з напівциркульними перемичками (по два з кожного боку від проїзду) встановлено у ввігнуті ніші відповідної форми.
Дах знизу завершується важким профільованим карнизом великого виносу, який нависає над барельєфним «фризом» з квіткових гірлянд. Горище освічується двома круглими віконцями з фігурними обрамленнями. Труба також прикрашена ліпним декором.
Споруда має цінність як приклад міської житлової забудови вулиці зламу епох кінця 19 – поч. 20 ст. з характерними елементами необароко.
Джерела і література
Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини. – Берегово, 2013. – С. 18-20.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 172 – 173.