Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Церква Благовіщення (стара)

Церква Благовіщення (стара)

Берегово. Церква Благовіщення пр. богородиці, 1825 р. Світлина 1996 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 137.

Берегово Берегівський район

Церква Благовіщення пр. богородиці. 1825. (УГКЦ)

Це була перша територія, де в XI ст. закріпилися угорські феодали і невдовзі заснували місто Лампертгаз (Дім Ламперта). У XIII ст. тут поселилися німці-колоністи, і назву змінили на Лампертсас (саси – саксонці), а з 1507 р. – Береґсас. У місті завжди жили українці, але вони не володіли майном і зазнавали утисків. Про це свідчить історія греко-католицької парохії. ниви Довго тривало, поки в 1725 р. вдалося випросити на північній околиці міста, яка по-угорськи звалася Kis Kassa, ділянку для побудови парохіяльних споруд. Будинок дяка мав лише одну кімнату і був вкритий очеретом. Тоді ж збудували дерев’яну церкву св. Марії з турнею, де висіли два дзвони по 44 кг кожний. Цю ділянку виділив з конфіскованих земель Ф. Ракоці ужгородський префект Адам Чато, але для забезпечення священика єпископська скарбниця ніяк не подбала. Пізніше парохія так занепала, що в 1765 р. її приєднали до села Іванівки. У 1797 р. управа Березької жупи доповідала, що парохію тримати не варто, бо вірників дуже мало, а з 1794 р. немає священика, який через велику злиденність перейшов до Чинадієва.

Однак у першій чверті 19 ст. настали кращі часи. Матірна церква організувала надходження від 14 філій (хоч греко-католиків у цих селах було дуже мало). Священикові Замборському вдалося отримати нову велику ділянку на вул. Арок (тепер вул. Т. Шевченка) , на якій збудували парохіяльні будинки і в 1825 р. – кам’яну церкву. У 1879 р. за священика Йосипа Фодоровського турню вкрили бляхою, а церкву відремонтували. Тоді ж місцевість із старими спорудами відійшла у власність до міщанина Молнара, який усі будівлі, між ними і дерев’яну церкву, розібрав. Розповідають, що знищення старої церкви мало наслідки. Ще довго на посвяченому місці з являлися вночі постаті покійних священиків, особливо перед грозою.

У кінці 1940-х років, після ліквідації греко-католицької церкви в Берегові репресували священиків Йосипа Кампова та Миколу Монді.

У 1992 р. церкву повернули греко-католикам. Новий іконостас зробив Іван Ісак із Приборжавського в кінці 1970-х років, а його односелець Іван Андрішко у 1978 р. виконав розписи.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 137 – 138.