Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Будинок ратуші

Зведений 1751 р. коштом канівського старости М.Потоцького, будинок стоїть у центрі ринкової площі. Архітектор споруди – Бернард Меретин. Скульптури виконав львівський майстер Ян Георгій Пінзель.

Двоповерхова, увінчана високою вежею будівля вимурувана з місцевого вапняку. Розпланування 1-го та 2-го поверхів ідентичне: квадрат 14:14 м, розділений двома несучими стінами на три ряди склепінчастих приміщень. Крайні ряди вирішені анфіладами з чотирьох та п’яти приміщень. Центр середнього, дещо ширшого ряду займає сходова клітка з крученими сходами. У 1-му ярусі та в пивницях розміщувались крамниці та складські приміщення, 2-й ярус займав магістрат.

Ратушу вирішено як монумент – з п’єдесталом у вигляді двоповерхового об’єму заввишки 10,5 м, на якому здіймається висока (24 м) вежа. Конструктивно вежа влаштована консольно щодо несучих стін сходової клітки – це дало змогу архітекторові збільшити ширину вежових фасадів, згармонізувавши пропорції вежі. Первісно вона мала барокове завершення заввишки 11 м, яке згоріло під час пожежі 1811 р.

Членування фасадів пілястрами відповідав внутрішньому розплануванню, чим зумовлена різна кількість пілястр на фасадах (4, 4, 5, 6). Шість пілястр головного фасаду розкріповані в масивному антаблементі, над яким підноситься високий бароковий фронтон, оздоблений скульптурними композиціями та асиметричної форми рокайлевим картушем у центрі. Вертикальний об’єм башти акцентований наріжними пілястрами та оперезаний балконом з ажурним різьбленим парапетом. Балкон утворює уступ, вище від якого башта звужується. Простінки між пілястрами трохи угнуті всередину. Башта має п’ять ярусів, проте в її композиції домінують два масивні об’єми, розділені уступом балкона й акцентовані великими арковими вікнами 2-го та 4-го ярусів.

В архітектурі ратуші органічно поєднуються тектонічна логіка та декоративна довершеність. Декор відзначається вишуканістю і підпорядкований тектонічній концепції: він наявний там, де треба підкреслити конструктивну схему (пілястри, скульптурні консолі балконів у вигляді каріатид, гзимси, парапети) І водночас підсилити ідею вертикалізму й стрункості усієї будівлі. Величезну роль в архітектурно-художній концепції споруди відігравали вирізьблені з місцевого вапняку експресивні алегоричні скульптурні композиції, що прикрашали парапет і фронтон двоповерхового об’єму, балкон та вінцевий гзимс вежі. За Г.Логвином, первісно існувало 17 скульптур і 11 ваз (збереглося відповідно 7 та 4).

О.А.Пламеницька

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 232 – 233.