Церква Воздвижения

Розмір зображення: 800:639 піксел

Загальний вигляд з позиції А3. Фото автора, червень 1998 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 176.

Перша церква в селі була збудована у 1626 р. 1 Ерекційний акт надав їй дідич села Микола Сапіга. 2 У акті візитації 1726 р. зберігся опис: “Церква нова дерев’яна з вівтарним відділом, бабинець з дзвіницею на ньому. Дах всюди ґонтами критий новий. Бань дві з хрестами залізними трьома. Вікон в наві три, оправлених в дерево, реставрації потребують. Двері до бабинця на бігунах з защіпкою залізною. Там же всередині при стіні в бабинці куна залізна і сходи на дзвіницю”. 3 У 1733 р. ремонтована (за даними деяких дослідників збудована нова). 4 У 1848 р. 5 (1845 р. 6) церкву відновили – стягнули лисицями. Тоді ж, ймовірно, встановили органи. 7 З 1875 р. – православна. У 1894 р. громада звернулася до єпархіального управління з просьбою про дозвіл на будову нової церкви. 8

Зважаючи на наступні просьби, у 1901-1902 рр. єпархіальний архітектор Володимир Покровський виконав проект нової дерев’яної будівлі (відхилений), а у 1903 р. мурованої споруди. 9 Її будова тривала з 1903 по 1906 р. 10 вересня 1906 р. освячено нову церкву. 10 В 1907 р. мешканці села Лебедова просили дозволу на перенесення старої будівлі в своє село. 11 Єпархія дала такий дозвіл з умовою, що перенесення відбудеться за кошт мешканців, але селяни не назбирали потрібної суми. Стару і нову церкви знищено у під час бойових дій першої світової війни. 12 У 1995 р. для новоствореної православної парафії перенесено дерев’яну церкву з міста Біла. Землю під церкву жертвував один з місцевих мешканців. 13 Проект на перенесення і перебудову виконав архітектор Мирослав Залуський. 14 Урочисте освячення перенесеної святині здійснив єпископ Авель 14 травня 1995 р. 15

Розташована на рівній ділянці при сільській дорозі. Складається з набагато ширшої квадратової нави та вузького низького гранчастого вівтаря. До західної стіни нави прибудований невеликий прямокутний присінок. Нава вкрита низьким наметовим дахом, увінчаним великим сліпим ліхтарем з банькою, увінчаним маківкою. Цибулясті маківки на тонких шиях вінчають гребені п’ятисхилого даху вівтаря і двосхилого причілкового даху присінку. Стіни церкви горизонтально шальовані дошками з виділенням нижньої частини вертикальною шалівкою.

1. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585; Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. T. 2. – S. 68.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 224a.

4. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 761.

6. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. T. 2. – S. 68.

7. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 761.

9. Там само.

10. ХЦЖ, 1906. 4. 20. -C. 714.

11. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2025.

12. Kuligowski J. Rewindykacje świątyń pounickich w diecezji siedleckiej w latach 1918-1939. // Unici Podlascy. T. l. – Siedlce, 1996. – S. 329.

13. Купріянович Г. Островець рідного: нова церква у підляських Добратичах. // Церковний календар. 1996. – Сянок. – С. 181-182.

14. Там само.

15. Там само.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 176.