Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Воздвижения

Парафіяльна церква Воздвижения Чесного Хреста ереґована дідичем Карлом Станіславом Радивилом у 1701 р. 1 Але, як подає історик Іван Крип’якевич, у 1701 р. в селі існувало дві церкви – парафіяльна і філійна. 2 Акт візитації 1726 р. подає опис однієї з них, ймовірно, парафіяльної – дерев’яної, з дзвіницею над бабинцем, в злому стані. 3 У 1740 р. збудовано нову дерев’яну парафіяльну церкву. 4 Під час візитації 1775 р. єпископа Максиміліана Рилла у акті візитації зазначено: “дерев’яна, недавно збудована, з маківкою і дзвіницею над бабинцем”. 5 На початку XIX ст. в церкві встановлено органи. 6 З 1875 р. – православна. Ще у 1881 р. в селі було дві церкви, але друга занепала в кінці XIX ст. 7 У 1912 р. єпархіальний архітектор Александр Пуринґ отримав указ спроектувати нову церкву. 8

Такий же указ на початку 1914 р. отримав новопризначений єпархіальний архітектор Євген Чиж, 9 але події першої світової війни перешкодили його виконанню. Зачинена по війні церква знищена у 1920-х рр. У 1929 р. на її місці зведено мурований костел. 10 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія. 11

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. T. 2. – S. 106.

2. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 271a.

4. ЦДІА, фонд 693, опис І, справа 585.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

6. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

7. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. T. 2. – S. 106.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2357.

9. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 237, аркуш 13.

10. Rakowski G. Polska egzotyczna. – Pruszków, 1996. – S. 144.

11. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 179.

Засвятичі / Zaświatycze

В одній з легенд, записаних в селі Довгоброди, повідомляється, що на переломі ХІІ/ХІП ст. якийсь монах Євдоким, послідовник київських праведників Антонія і Афанасія, навчав тут мешканців християнської віри і збудував церкву [К истории Долгобродскаго прихода. // ХВЕВ, 1879. № 22. – С. 377]. Ніби підтвердженням легенди була знахідка у 1969 р. різьбленого кам’яного блоку на колонії Засвятичі. На думку історика Яна Ґурака, цей блок міг бути капітеллю колони чи раменем порталу мурованого храму, зведеного тут в часи Галицько-Волинського князівства і зруйнованого вже в давнину під час однієї з багатьох воєн [Górak J. Legendy z Przybuża i kamień z Zaświatycz. // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. – Луцьк, 1998. – С. 139-141].

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 206