Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Миколи

Церква св. Миколи

Розмір зображення: 626:800 піксел

Перші згадки про церкву датуються 1690 р. 1 У 1749 р. священик був на Біло-польському з’їзді духовенства Холмської єпархії. 2 У візитаційному описі 1741 р. про неї сказано:

“Церква Введення Пр. Богородиці коштом Северина Ржевуського ериґована, сама всередині з трьома вівтариками з царськими вратами приоздоблена, в стінах і дахах добра, окрім дзвіниці і вівтаря, які ремонту великого потребують, з захристією збоку”. 3

Під час візитації парафії єпископом Михайлом Куземським у 1870 р. в селі була нова дерев’яна церква, збудована незадовго до візитації. 4 Ця будівля згоріла 25 жовтня 1886 р. 5 Проект нової мурованої церкви виготовив синодальний архітектор академік Віктор Сичуґов у 1887 р. 6 Нагляд за її будовою вів інженер Ольховський, а будівельним майстром був підрядчик Ет-тінґер з Варшави. 7 Іконостас та ікони для зовнішніх стін за контрактом виконали майстерні “Металохромотипія і живопис” Сидорського з Санкт-Петербурга. 8 1 жовтня 1889 р. церкву урочисто освячено. 9 У 1891 р. виконано поліхромію внутрішніх стін. 10 Весь міжвоєнний період у церкві продовжувала діяти православна парафія.

Зачинена щойно у 1947 р. після виселення українців. З 1957 р. – знову чинна православна церква. 11

Мурована, хрещата в плані споруда в неоросійському стилі. Складається з квадрату нави, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний вівтар з незначно вужчою гранчастою апсидою, в якій влаштована захристія, з півночі і півдня – вужчі прямокутні укорочені бічні рамена, а з заходу – прямокутний бабинець, вхід до якого попереджує присінок з двома приміщеннями по боках. Нава ззовні увінчана складною банею зі сліпим циліндричним барабаном, завершеним витягненою цибулястою банею. Бічні прямокутні рамена вкриті двосхилими дахами з мурованими хрестами на кінцях гребенів. Над присін-ком здіймається висока триярусна вежа-дзвіниця, накрита високим восьмибічним наметом зі сліпим ліхтарем і маківкою. Апсида і приміщення при присінку вкриті півсферичними дахами. Цоколь стін прикрашений рустом. Завершені стіни ґзимсом з сухариками і хрестами. Вікна підкреслені архівольтами, а входи – порталами. Зберігся стінопис і внутрішній церковний вистрій.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772.

4. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326, аркуш 33а.

5. ХВЕВ, 1889. № 24. – С. 465-467.

6. Ця інформація отримана від п. Броніслава Се-нюка з даних AGAD в Варшаві.

7. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. – Люблин, 1890. – Приложение.

8. Там само.

9. ХВЕВ, 1889. № 24. – С. 465-467.

10. Поворозник М. Альбом українських церков. Закарпаття, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя. – Лондон, 1988. – С. 105.

11. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар. 1989. – Сянок. – С. 128-131.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 182 – 183.