Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква Непорочного зачаття / Успення / Зачаття св. Анни

Церква Непорочного зачаття / Успення /…

Розмір зображення: 800:611 піксел

У 1653 р. Софія з Даниловичів Тенчинська уфундувала своїм коштом будівництво нової дерев’яної церкви Непорочного Зачаття Пр. Богородиці і ериґувала греко-католицьку парафію. 1 Правда, дослідник о. Г. Сосна першу згадку про церкву датує 1637 р. 2 В акті візитації 1726 р. існуюча дерев’яна церква названа Успення Пр. Богородиці. 3 У 1774 р. була збудована наступна дерев’яна церква. 4 У 1835 р. 5 (1813 р. 6) на її місці коштом графа Адама Костянтина Чарторийського збудована існуюча мурована споруда, яка окрім іконостасу була обладнана і органами. У 1867-1874 рр. парафія вчинила сильний спротив відлатинщенню обряду і введенню православ’я. 7 17 січня 1874 р. від куль російської піхоти і козаків, присланих сюди для приборкання населення, згинуло 13 мешканців. 8 З 1875 р. – православна церква Зачаття св. Анни, освячена після ремонту у 1879 р. 9 Наступні ремонти відбулися у 1893ю та 1908й рр. Після першої світової війни перетворена на костел Непорочного зачаття Пр. Богородиці. 12 У 1939-1944 рр. в селі діяла відновлена православна парафія, ймовірно, в пристосованому приміщенні. 13 У 1959 р. церква реставрована. 14

Розташована на рівній ділянці при сільській дорозі. Однонавова споруда з гранчастою східною стіною. Вкрита церква двосхилим дахом з дахівки, над східною частиною – трисхилим. Тиньковані стіни членовані пілястрами без капітелей. Чільний західний фасад вінчає східчастий фронтон, завершений хрестом. На площині фасаду поміщений напис: “Anno Domini 1919”, що вказує на час перероблення церкви на костел. У 1996 р. на фасаді встановлено пам’ятну плиту з іменами мучеників за віру, без зазначення, що це були греко-католики, русини-українці.

В інтер’єрі вівтарна тригранна частина відділена стіною і в ній влаштована захрис-тія у південній частині, а у північній – сходи до ризниці на другому ярусі. Перекрита церква пласкою стелею. При західній стіні влаштовані хори, оперті на дві колони. Церковний вистрій втрачено.

1. Geresz J., Miazga Cz. Środowisko religijne unitów drelowskich i międzyrzeckich. // Unici Podlascy. T. 1. – Siedlce, 1996. – S. 193-194.

2. Ks. Sosna G. Historyczny zarys Kościoła Prawosławnego od zarania dziejów do chwili obecnej na terenie województwa Białostockiego. // Wiadomości Polskiego Autokiefalicznego Kościoła Prawosławnego. 1978, N3-4. – S. 43-95.

3. Kołbuk W. Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej około 1772 roku. – Lublin, 1998.

4. O греко-униатских церквах б. Мельницкого благочинія (по материалам візитации благочиннаго Симеона Маркевича с 16. 10. 1774 по 24. 03. 1775 г. // ХВЕВ, 1880. № 12.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 28.

6. Ks. Pleszczyński A. Opis historyczno-statystyczny parafii Mędzyrzeckiej. – Warszawa, 1911. – S. 149.

7. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Swientej na Podlasiu. – Lublin, 1921. – S. 205-211.

8. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 26.

9. ХВЕВ, 1880. № 8. – C. 123.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

11. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 28.

12. Kuligowski J. Rewindykacja świątyń pounickich w diecezji Siedleckiej w latach 1918-1939. // Unici Podlascy. T. l. – Siedlce, 1996. – S. 328.

12. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

13. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 26.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 183 – 184.