Дяченко Петро Гаврилович
Петро; Гаврилович Дяченко (30 січня 1895, с. Березова Лука, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — 23 квітня 1965, м. Філадельфія, США) — український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».
Військові звання — полковник Армії УНР (із 23.6.1920), генерал-хорунжий (зі старшинством від 15.10.1929; наказ Війську УНР, № 6, 1 лютого 1961).
Полк Чорних запорожців («чорношличники») під керівництвом Петра Дяченка відзначився в боях під Сидоровом та за Вознесенськ. Михайло Омелянович-Павленко називав полк Чорних запорожців найкращим полком української армії.
Кінець свого життя Дяченко провів у Філадельфії. Він тримався остронь українського громадського життя та займався садівництвом на власній фермі. Помер у Філадельфії. Відспіваний в церкві св. Покрови та похований на кладовищі в Саунд Бавид Бруку.
Джерело:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця»