Водонапірна вежа

Віктор Мойсеєнко

Водонапірна вежа, бл. 1927 – 28 (архіт). Вул. Терещенків.

Будувалась в зв’язку з улаштуванням водогону в Глухові. Час будівництва, за свідченнями очевидців, – бл. 1927, за даними Глухівського краєзнавчого музею, – бл. 1928-29. Суттєвих перебудов не зазнавала, збереглась в первісному вигляді та використовується за прямим призначенням. У верхній частині вежі первісно знаходивсь міський годинник (зараз відсутній). З вежею пов’язана діюча водогінна мережа довжиною 6,5 км, яка подає артезіанську воду.

Розташована в центрі міста, в сквері на високій рівній ділянці. Добре видна з далеких точок та відіграє суттєву, позитивну роль в загальній панорамі міста. Однак, огляду вежі з близької відстані дуже заважає густа висока зелень, яка оточує її (результат неправильного озеленення).

Загальна висота вежі від рівня землі – 41 м, до дна баку – 36 м, корисний об’єм металевого баку – 360 куб. м. Приміщення обслуговування передбачені в другому ярусі. У центрі будівлі улаштовані металеві гвинтові сходи. Кругом баку зроблений обхід. Вежа має залізобетонний каркас з кам’яним заповненням.

Глухівська водонапірна вежа – одно з найкращих та найбільш значимих силуетних об’єктів міста. Будучи перш за все інженерною спорудою, вона є також пам’яткою містобудівництва радянського часу.

[Літератури не виявлено.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 372.