Церква Покрова
Володимир Новгородов
Розмір зображення: 800:418 піксел
Загальний вигляд з північно-західного боку. Фото 2018 Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 44.
Церква Покрова пресвятої богородиці, 1812 (архіт.). У центральній частині села на правому березі р. Гнилиця (верхня прит. р. Сіверський Донець). Первісно кам’яна однобанна церква з дзвіницею над західним входом. Побудована за кошти поміщика І. Зарудного. Храм освячено 27 жовт. 1812 в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. Першу церкву на цьому місті було збудовано в 1799, вона була дерев’яною, мала дерев’яну огорожу, в якій окрім церкви розташовулася дзвіниця на 4 дзвони, самий великий з яких важив 4 пуди (65,5 кг). У 1873 будівлю церкви було розширеню за кошти парафіян, внаслідок прибудови 2 приділів з південного та північного боку центральної частини храму. У 1879 на куполі було визолочено хрести та підхрестні яблука. Металевий дах було викрашено зеленою фарбою, а стіни зовні та в інтер’єрі було потиньковано та побілено за кошти прихожан.
За часів радянської влади в 1930-х рр. церкву було закрито, а більшу частину її будівлі – дзвіницю, баню з куполом було розібрано. Упродовж багатьох років тут розміщувався колгоспний склад, а з 1990-х рр. споруда не використовувалась. На поч. 2000-х рр. у селі відновлено церковну громаду та в церкві знову іноді проводяться богослужіння. Судячи по залишкам храму, що збереглися, первісно споруда відносилась до традиційного типу невеликих храмів із дзвіницею, в характерних для класицизму формах.
Це була квадратна у плані будівля з напівкруглою абсидою зі східного боку, імовірно, двоярусною дзвіницею. Абсиду було прикрашено нішами невеликої глибини. Після перебудови 1879 план будівлі здобув форму хреста, а ознаки класицизму було збережено за рахунок арочних вікон. Завдяки своєму положенню та домінуючим в оточуючій сільській забудові формам, храм виконував роль містобудівного і архітектурного акценту в с. Гнилиця. Споруда потребує ретельних досліджень та відновлення в первісних формах.
Література
Державний архів Харківської області, ф. 40, оп. 107, спр. 209; оп. 110, спр. 1175, 1182, 1149, 1194, 1225, 1235.
Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. – Т. ІІ. – К.: Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевич и Ко. Крещатик № 42, 1910.
Лукомский Г. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. – СПб., Изд. Черниговского дворянства, тип. Сириус, 1914.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 43 – 44.