1987 р. Народна архітектора українських Карпат

Розмір зображення: 1708:2227 піксел

Хутірський тип панував у с. Ясіня на час приходу туди німців-колоністів (1765 – 1769). Двори тяглися в довжину на 24 км і були настільки розкидані, що обійти їх можна було тільки за два дні [Мицюк О. Нариси з соціально-господарської історії Підкарпатської Русі. – Прага, 1938 – Т. 2. – С. 207].

У 1778 р. було видано розпорядження цісарської влади про так звану контрактацію, тобто про з’єднання розпорошених поодиноких осель Гуцульщини та інших верховинських місцевостей в села. У 1778 – 1779 рр. стягнуто в долину оселі с. Ясіня, окремі двори розташовано вулицею, і кожному домогосподарю виділено земельний наділ. У той час відбулося стягнення до одного місця всіх інших розсіяних поселень [Там же. – С. 207 – 208]. Однак і після цих заходів уряду поселення продовжували розвиватись у безсистемних розкиданих формах. Так, у тому ж селі Ясіня, як це видно з карт кадастрального округу цього села за 1863 р., двори часто розташовані на значній відстані один від одного, хоча біля вулиці забудова досить щільна, за дворами – вузькі наділи (як наслідок колишньої контрактації).

Кадастральна карта. Смт Ясіня Рахівського р-ну Закарпатської обл. 1863 р.

Джерело: Народна архітектура українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 15.