Нуйно с

Історичні адміністративні поділи

Перша згадка: 15 ст. [Історія міст і сіл УРСР: Волинська область. – К.: 1970 р.].

В 1906 р. зафіксовано село Нуйно Сошичанської волості Ковельського повіту (10 верст від волосного центру) [Список населённых мест Волынской губернии. – Житомир: 1906 г., с. 89].

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Пам’ятки археології

Біля села – поселення тшинецько-комарівської культури, відкрите О. Цинкаловським у 1930-ті роки.

За 2 км на північ від села (з лівого боку від дороги до райцентру) – курганний могильник давньоруського часу, обстежений 1977 року М.

Кучинком та Г. Охріменком. Біля села знайдено крем’яні та кам’яні знаряддя доби бронзи.

Джерела

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – С. 124.

Кухаренко Ю. В. Первобытные памятники на территории Полесья / Ю. В. Кухаренко // Свод археологических источников / под ред.Рыбакова Б. А. – М., 1962. – Вып. Б1–18.– С. 33.

Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури) : монографія / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 190.

Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego / A. Cynkałowski. – Warszawa, 1961. – S. 90–91.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки археології. – К.: 2018 р., с. 103 – 104.