Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:494 піксел

Перша відома церква в селі була збудована у 1679 р. 1, хоча першу згадку про Колемброди церкву історик А. Міронович датує 1649 р. 2 У акті візитації 1726 р. описана як “сама дерев’яна, роки перестояла… під дахом старим ґонтовим з малою маківкою… з дзвіницею в’язаною при ній”. 3 У 1778 р. 4 (за іншими даними 1764 р. 5) була збудована нова дерев’яна будівля радинського типу, обладнана, окрім іконостасу, органами. 6 У 1867 та 1872-1874 рр. парафія вчинила сильний опір очищенню обряду та введенню православ’я російською владою. 7 З 1875 р. – православна, ремонтована у 1877 р. 8 та освячена після ремонту 12 листопада 1878 р. 9 При останньому ремонті у 1898 р. споруджено окрему дерев’яну дзвіницю. 10 Після першої світової війни перетворена на костел. Згоріла у 1931 р. 11

Згідно зі збереженою фотографією, це була типова церква радинського типу. 12 Відрізняло її від інших прямокутне завершення вівтаря. Складалася з прямокутного вівтаря з двома захристіями по боках, ширшої прямокутної нави та вужчого рівноширокого вівтарю прямокутного бабинця. Вкривав церкву спільний повний (чотирисхилий) дах. Захристії вкривали односхилі причілкові дахи. На гребені даху над навою здіймалась чотирибічна вежечка, увінчана наметовим завершенням. Стіни церкви, вертикально шальовані дошками і лиштвами, були стягнені лисицями.

При новому мурованому костелі, зведеному на місці церкви, збереглася стара двоярусна дерев’яна дзвіниця. Дзвіниця вкрита наметовим дахом, увінчаним цибулястою маківкою на вузькій шийці. Перший квадратовий в плані ярус ширший, відділений від другого вужчого широким піддашшям.

Окрім парафіяльної в селі ще була філійна дерев’яна цвинтарна церква невідомого року будови. Останній її ремонт здійснено у 1911 р. 13 Пропала у міжвоєнний період.

1. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 38.

2. Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI і XVII wieku. – Białystok, 1991. – S. 74.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 289.

4. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

5. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

6. Там само.

7. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. – Lublin, 1921. – S. 220-221.

8. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

9. XBEB, 1879. № 4.

10: ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 38.

11. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

12. Górak J. Cerkiew w Mycowie. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 149.

13. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 38.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 227 – 228.