Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Кузьми і Дем’яна

Найдавніші згадки датуються 1531 р. 1 Як свідчить запис 1649 р. в актових книгах Холмського гродського суду, під час заворушень, викликаних визвольною війною Б. Хмельницького, в селі були вбиті священики Еразм, Євстахій і Прокіп Чвірневичі, сини священика Василя Чвірневича (Черневича). 2 У 1668 р. татари зруйнували стару дерев’яну церкву. Ерекційний акт новій дерев’яній будівлі надав дідич Іван Карло Данилович, староста Парчівський. 3 У 1696 р. церква отримала привілей від польського короля Яна III Собєського. 4 В акті візитації 1741 р. про неї сказано, що “всілякої віднови від основи потребує”. 5 З 1875 р. – православна. Не зважаючи на те, що у 1873 р. був проведений ремонт і встановлений новий іконостас, 6 громада у 1878 р. звернулась з просьбою про будову нової, бо “стара дерев’яна, що простояла більше як 300 літ, в плачевному стані, всередині типу костелу зроблена”. 7

У 1881 р. підрядчик будівельний майстер Василь Кобозєв з Гомеля під наглядом губернського архітектора Томи Орловського розпочав спорудження мурованого храму. 8 Ікони для нього малював художник Ґаєвсь-кий з Седлець. 9 Будівництво завершене у 1882 р., а 8 лютого 1883 р. церкву урочисто освятив єпископ Модест. 10 У 1884 р. з матеріалу, отриманого з розбирання старої церкви, зведено дерев’яну дзвіницю. Зачинена після першої світової війни церква зруйнована польською владою 13 липня 1938 р. 11

При руйнуванні стався інцидент, який сильно розізлив виконавців наказу. Робітникові, який першим почав рубати двері, сокира поранила ногу і його змушені були відвести до лікарні. А ті, що лишилися, порубали іконостас, ікони, знищили надзвичайно цінний церковний архів. 12 Десь у цей час була знищена і цвинтарна мурована церква, збудована у 1902 р. коштом священика Антона Дудинського. 13 Під час другої світової війни в селі була відновлена православна парафія. 14 Зачинена після виселення українців у 1947 р. У 1985 р. відновлено в селі православну парафію і у 1985-1987 рр. проведено відбудову руїн парафіяльної церкви. 15 Освячення відбулось у вересні 1987 р. 16

1. Źródła dziejowe. Tom XIV. – Warszawa, 1886. – S. 389.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – С. 225.

3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 296-297.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1883. T. 4. – S. 261.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 92.

6. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Колеховичи. // ХВЕВ, 1891. № 23. – С. 398-400.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 194.

8. ХВЕВ, 1883. № . 7. – С. 121.

9. Там само.

10. ХВЕВ, 1883. № . 14. – С. 250.

11. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

12. Там само. – С. 10-11.

13. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 433, аркуш 15.

14. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

15. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар 1989. – Сянок. – С. 129.

16. Там само.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 229 – 230.