Теремці с

Історичні адміністративні поділи

На верху сусідньої гори були оброблені блоки каменю – мабуть, залишки давнього муру. Біля гори Теремець були залишки давнього цвинтаря і печера. Село згадується у грамоті 1388 р. для Немири як Підтеремці [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. Знаходилось на південний схід від с.Колодіївка.

Населений пункт знятий з обліку у зв’язку з переселенням жителів. Рішення прийняла Хмельницька обласна рада 19.09.1990 р. Дата опублікування 01.11.1990 р. (“Відомості Верховної Ради України” № 43, стор. 807). У зв’язку із заповненням Дністровського водосховища.

Виконавчий комітет Хмельницької обласної Ради народних депутатів рішенням від 19 вересня 1990 року вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Кам’янець-Подільському районі зняв з обліку село Теремці Колодіївської сільради.

Кор[оль] Володислав записує шл. Христину з Щуковець 1200 грив[ень] на державі Бакотській, 8 марта 1442 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].

8 березня 1442 р. польський король Владислав 3 записав Кристину зі Щуковець 800 гривень на повіті та замку Бакота (Baccotha) та приналежних до нього селах Теремці і Бурнаківці (Poteremcze, Burnakowcze) [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 257].

Горішній П.А. Бронзові вудила із с.Теремці. – Археологія, 1978 р., т. 27, с. 55 – 57.

Баран В.Д. Исследование поселения у с.Теремцы. – “Археологические открытия 1979 г.”, М., 1980 г., с. 251.

Хата-шкальня (корчма, шинок) із с.Теремці Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. в Музеї народної архітектури України у Києві.

Шопа із с.Теремці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в Музеї народної архітектури України у Києві.