2018 р. Звід пам’яток України
Хрестовоздвиженська церква (дер.) 1779 р.
Храм є пам᾽яткою архітектури національного значення й у «Державному реєстрі національного культурного надбання». Записаний під охоронним номером 1018.
За радянських часів пам’ятка більш як на 30 років була закрита – з 1957 р. по 1989 р. і мала всі шанси розділити сумну долю інших сільських церков, перетворених на магазин, спортзали, зерносховища чи склади міндобрив, а відтак – дощенту зруйнованих Та, схоже, у Колоні важливу роль відіграли Боже провидіння і непереможний за певних обставин суб’єктивний фактор.
Церковного старосту під конвоєм вели до високого начальства, щоб відібрати ключ від храму, який він відмовився віддати добровільно. Чоловік ішов, похнюпивши Голову й не виймаючи рук із кишень. І ніхто не міг здогадатися, що з кожним кроком дірка у його кишені більшає. Вилучивши зручний момент і запримітивши місце, староста непомітно викинув через дірку ключ у траву.
Можна лише гадати, як вдалося вціліти в полум’ї двох світових воєн древньому дерев’яному храму, на дзвіниці якого дивом збереглися ще древніші дзвони. Копії документів, що дійшли до наших днів, засвідчують, що перший дзвін був вилитий у 1636 р. й важив чотири пуди, а два однопудові вилиті відповідно у 1638 і 1431 рр. Щодо останнього, то це, вочевидь, описка: реальнішою є дата 1731 р.
Храм – дерев᾽яний. У первинному варіанті – двозрубна споруда – прямокутний неф з більш вузькою п’ятигранної апсидою. Відомий львівський дослідник традиційних форм у народній церковній архітектурі Архип Данилюк (уродженець Волині) називає колонівську церкву різновидом споруди хатнього типу, найбільш поширеним на півночі Волинської області. У другій половині XIX ст. до західного фасаду пам᾽ятника прибудований низький притвір з одним каркасним четвериком дзвіниці над ним і двома двоколонними крильцями із входами (на західному і південному фасадах).
У 1931 р. дзвіниця була частково перебудована. Головний обсяг перекритий стелею під двосхилим дахом, увінчаною по гребеню головком.
Джерела та література:
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. – К. : Вид-во Акад. наук УРСР, 1970. – 746 с.;
Кондратюк А. Хай процвітає духовна обитель: Хрестовоздвиженській церкві села Колона – 230 років / А. Кондратюк // Колос. – 2010. – 16 січ;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. – К. : Будівельник, 1985 – Т. 2;
Стара церква, а дзвони – древніші…: Хрестовоздвиженська церква у с. Колона Іваничівського району // Штинько В. С. Волинь: храми і люди: крає знав. Нарис / В. С. Штинько, Є. Ковальчук. – Луцьк : Терен, 2010. – С. 203–208;
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (Краєзн. Словник – від найдавніших часів до 1914 р.) Т. 2. – Вінніпег, 1986. – 578 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки архітектури і містобудування. – К.: 2018 р., с. 151 – 153.