Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Козятин любить Ілліча

Леся Кесарчук, Максим Карась

Дата: 14.03.2008

Власне на рекорд Козятин, райцентр Вінницької області і значний залізничний вузол, замахнувся тим, що аж трьох Іллічів тут примудрилися розмістити на вокзалі. Комуністичний «Будда» постав ще за часів Сталіна у трьох іпостасях: бадьоро йде назустріч на площі, у задумливій позі – біля розкладу поїздів і сидить із дітьми – у залі очікування.

Раніше про цей феномен писала преса, але ж надворі вже 2008 рік, указом Президента Ющенка нібито оголошений роком очищення України від назв і символів тоталітарного минулого… Та «Ленін і тепер живіший всіх живих» – зустрічає, дивиться, як ви купуєте квиток, та ще й поп’є з вами кави у почекальні.

«Вокзал – у віданні «Укрзалізниці», – коректно відрізали нам у мерії. Еге ж, як у нас і заведено, Іван киває на Петра. Бо ж якщо на вокзалі перекинеться цистерна з жовтим фосфором, міська влада не скаже «хай розбираються залізничники», а чимдуж рятуватиме людей. Отже, все є.

Четвертий козятинський Ленін, бронзовий, стоїть на центральному майдані міста біля самісінької мерії і райдержадміністрації. «Жодних заходів щодо демонтажу чи перенесення найближчим часом не заплановано», – лаконічно інформують тут журналістів. І довірливо пояснюють – щоб не збурювати зайвий раз суспільство, бо саме біля Леніна традиційно збираються активісти лівих партій, що мають значну частку місць у міській і районній радах.

Охоче віриться, бо центральні вулиці міста насправді носять нові назви – Грушевського і Винниченка, і все ж у 2000 році стався інший прецедент: ліві депутати проголосували за повернення вулиці Мазепи попередньої назви – комуністичного діяча Свердлова. На будинках городян так і висить по дві таблички: мало що ще спаде на думку депутатам.

Теж не пощастило величній будівлі Козятинського вокзалу, спорудженій 1889 року в стилі палацу для перепочинку російських царів: небідна «Укрзалізниця» давно б відремонтувала пошарпаний часом маєток, але статус пам’ятки архітектури дозволяє роботу тільки спеціалістам-реставраторам зі столиці, уповноваженим Міністерством культури.

Трьох Ленінів, як пояснили співробітники вокзалу, теж про всяк випадок поки не чіпають, а 4 мільйони гривень на реставраційні роботи очікують у 2008-2012 роках.

…Весняною центральною площею прогулюється чоловік із дитиною. «Тату, – раптом чуємо запитання школярки, – а хто такий Віленін?». Чолов’яга здивовано дивиться на постамент статуї з написом «В. І. Ленін» і сміється. Поставити б це дитяче запитання дорослим дядям – міському голові Михайлові Висоцькому, голові райдержадміністрації Віктору Заїчку, гендиректору «Укрзалізниці» Василеві Мельничуку – хай теж посміються.

Джерело: “Україна молода”