Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Георгія

Церква св.Георгія

Розмір зображення: 800:776 піксел

Дерев’яна церква св.Георгія 1810 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 154].

Церква св. Дмитра / св. Юрія

У 1683 р. коштом громади була збудована нова дерев’яна церква на місці давнішої теж дерев’яної. 1 У акті візитації 1726 р. про неї сказано: “ціла дерев’яна, під дахом ґонтовим дуже дірявим з маківкою невеликою. Бабинець з дзвіницею”. 2 У 1810 р. коштом громади і дідича Драмінського, як подають церковні і інші друковані джерела, 3 збудовано нову, хоча більшість дослідників вважає, що було проведено ґрунтовний ремонт старої будівлі. 4 У 1867 та 1872-1874 рр. парафія вчинила сильний опір відлатин-щенню обряду та введенню православ’я. 5 З 1875 р. – православна. Ремонтована у 1888 р. і тоді, ймовірно, пересвячена на церкву св. Юрія. 6 Наступний ремонт проведено у 1914 р. 7 Після першої світової війни у 1918 р. перетворена на філійний костел св. Юрія. 8 У 1939-1944 рр. в селі діяла відновлена православна парафія. 9 Після закінчення другої світової війни – знову костел.

Розташована скраю села над Бугом, на невеликому півострові. Оточена старими листяними деревами. Дерев’яна тризрубна будівля. Складається з прямокутної нави, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний вівтар з невеликою захристією з півночі, а з заходу – вужчий прямокутний бабинець. Вхід в церкву в західній стіні бабинця підкреслений невеликим відкритим ґанком на двох колонах, вкритим низьким двосхилим дахом. Бабинець вкритий двосхилим причілковим дахом, а вівтар і нава – трисхили-ми. Ще в середині 1970-х рр. над бабинцем здіймався ярус квадратової вежі-дзвіниці, знятий при черговому ремонті. Стіни церкви шальовані вертикально дошками і лиштвами, нави – стягнені лисицями. Над ґанком, на кінці гребеня даху поміщена невелика металева табличка, завершена хрестом, з написом “AD 1683”.

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1883. T. 4. – S. 792.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 780, a. 219a.

3. ЦДІА, фонд 694, опис 1, справа 346. аркуш 31; ХВЕВ, 1888. № 19. – С. 287;ХЦЖ, 1908. 4. 4. – С. 148; Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

4. Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 209; Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

5. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 198-199.

6. ЦДІА, фонд 694, опис 1, справа 586.

7. ЦДІА, фонд 694, опис 1, справа 346, аркуш 31.

8. Kuligowski J. Rewindykacje świątyń pounickich w diecezji siedleckiej w latach 1918-1939. // Unici Podlascy. T. l. – Siedlce, 1996. – S. 333.

9. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 250 – 251.