2011 р. Звід пам’яток Києва

Микола Андрущенко, Юрій Асеєв

524. Українська академія радянської торгівлі, 1935 – 38 (архіт.).

Просп. Перемоги, 10. Із значним відступом від червоної лінії забудови проспекту.

Зведена за проектом арх. Д. Дяченка. 1958 споруду надбудовано та реконструйовано (арх. В. Фадеїчев).

1944 – 63 тут розміщувався Київський інженерно-будівельний інститут.

Будинок триповерховий у центральній частині, двоповерховий – у бічних, на цоколькому поверсі, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані складної конфігурації, з симетричними Г-подібними крилами з боку вулиці та двома прямокутними ризалітами з тилу.

Перекриття пласкі залізобетонні. Дах вальмовий на дерев’яних кроквах, критий бляхою. Планування коридорне з однобічним розташуванням приміщень. На першому поверсі заплановано вестибюль з роздягальнями, адміністративні приміщення, кабінети й лабораторії, на другому – великі аудиторії, на третьому – залу на 320 місць, освітлену з двох боків. Поверхи сполучаються чотирма розміщеними у торцях коридорів двомаршовими сходовими клітками, що виступають на бічних фасадах.

Будинок має монументальний урочистий вигляд і репрезентує архітектуру доби «засвоєння класичної спадщини», зокрема, ззовні у яскравий жовтий колір пофарбовано стіни з білими архітектурними деталями. Центральний триповерховий об’єм разом з бічними двоповерховими крилами утворює перед будинком просторий курдонер, по осі якого біля головного входу вкомпоновано піднесений на висоту цоколю чотириколонний портик коринфського ордера. Аналогічними портиками з парних колон оформлено флангові розкріповки на бічних крилах. Елементи ордера у вигляді міжвіконних пілястр застосовано в курдонері і на окремих ділянках бічних фасадів. Колони і пілястри завершено класичним антаблементом, який влаштовано по периметру споруди на висоті підвіконня третього поверху.

Карнизи над портиками прикрашено дентикулами. Додаткове горизонтальне членування фасадів утворює високий рустований цоколь. Прорізи вікон і дверей прямокутні, на першому поверсі – у рамковому обрамленні. Вікна зали на третьому поверсі аркові, оздоблено архівольтами із замковими каменями і простіночними пілястрами тосканського ордера, що підтримують фризову смугу і простий карниз. Об’єм зали завершує глухий парапет і тридільний горизонтальний аттик, який підкреслює вісь головного входу. Двоповерхові крила увінчані парапетом у вигляді балюстради. Архітектура бічних і тильного фасадів з аналогічними горизонтальними членуваннями відзначається спрощеним вирішенням.

Оформлення інтер’єрів виконано у традиціях 1930 – 50-х рр. – із застосуванням у парадних приміщеннях елементів ордера (пілонів, пілястр), плафонного ліплення класичного зразка, балюстрадних огорож тощо.

Будинок – вдалий зразок характерних для радянської архітектури 1930-х рр. форм класичної спадщини. Тепер тут міститься Міністерство освіти і науки України.

Література:

Лебедев Г. А. Гражданский инженер Д. М. Дяченко // Стр-во и архитектура. – 1971. – № 2; Рабинович Я. З. Торгова академія ім. Й. В. Сталіна в Києві // Архітектура Рад. України. – 1938. – № 8.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1629.