2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Скляренко

443.13. Пам’ятник Патону Є. О., 2002 (мист.). З тильного боку головного навчального корпусу, в пішохідній зоні. Через перепад рельєфу постамент вмонтовано в гранітний парапет, який виступає продовженням архітектурної частини пам’ятника.

Автор – ск. О. Скобликов. Вис. скульптури – 1,7 м, постаменту – 1,7 м.

Патон Євген Оскарович (1870–1953) – вчений у галузі електрозварювання та мостобудування, засновник вітчизняної школи зварювання металів, акад. ВУАН (з 1929), віце-президент АН УРСР (1945–52), Герой Соціалістичної Праці (1943), заслужений діяч науки УРСР (з 1940). В 1904–39 – завідувач кафедри Київського політехнічного інституту. 1934–53 – директор заснованого ним Інституту електрозварювання АН УРСР (з 1954 носить ім’я вченого).

Похований на Байковому цвинтарі.

Мешкав на вулицях Великій Житомирській, 24; М. Коцюбинського, 9; у житловому будинку № 5 КПІ.

Бронзову постать вченого, який сидить на умовному камені, встановлено на прямокутному постаменті з червоного полірованого граніту. Є. Патона зображено у молодому віці, одягнений він у довгу шинель інженера-шляховика, з-під якої проглядає форменний сюртук та високий комір сорочки. Ліва нога трохи висунена вперед, руки лежать на колінах, в правій тримає формений кашкет. Портрет точно відтворює риси зовнішності: коротке волосся, що щільно облягає голову, густі довгі вуса, правильні риси обличчя, зосереджений погляд. Художнє вирішення пам’ятника, особливості його композиції та пластики з її увагою до деталей, тяжіють до традицій мистецтва кін. 19 – поч. 20 ст., надаючи композиції класичного звучання. Реалістичність зображення та певна просторово-сюжетна оповідність сприяють образній переконливості пам’ятника.

На передньому боці постаменту вигравірувано ім’я портретованого, нижче – цитату: «З надією дивлюсь я на нашу талановиту молодь…».

З правого боку – присвята від студентів та викладачів Київського політехнічного інституту, дата спорудження та ім’я автора пам’ятника.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 965.