Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Рибаков

2011 р. Звід пам’яток Києва

541.33.1. Будинок 1875, 1935 – 36, в якому проживали відомі актори та режисери (іст.).

Вул. Б. Хмельницького, 5. На червоній лінії забудови вулиці, прилягає до будівлі Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

Споруджено, ймовірно, одночасно з Театром О. Бергоньє, який відкрив у ньому кав’ярню з більярдом. Первісно двоповерховий, 1935 – 36 надбудовано третій поверх.

Триповерховий, цегляний, з двома входами. У радянський час націоналізований, належав театру, використовувався як житло (гуртожиток) для родин його акторів і працівників, деякий час до війни – як виробниче приміщення театру.

В будинку проживали актори та режисери театру ім. Лесі Українки.

1936 – 41, 1944 – 79 у квартирі № 5 – Богданова Клавдія Іванівна (1905 – 83) – актриса, заслужена артистка УРСР.

1932 – 69 працювала у цьому театрі.

1940 – 41 у квартирі № 1 – Висоцький Михайло Костянтинович (1885 – 1950) – актор, народний артист УРСР (з 1943), заслужений артист Казахської РСР (з 1944); артист театрів Одеси (1916 – 23), Сімферополя (1930 – 33).

Працював у театрі 1940 – 50.

У 1940-х рр. – Долгов Григорий Степанович (1890 – 1957) – актор, заслужений артист УСРР (з 1934); випускник Музично-драматичної школи ім. М. Лисенка, артист (з 1909) театрів Ростована-Дону, Могильова, Саратова, Москви, Києва, Одеси, Вінниці.

1930 – 57 працював у цьому театрі.

У 1940 – 80-х рр. у квартирі № 2 і № 6 цього будинку і гуртожитку театру на вул. Пушкінській, 17, квартира № 3 – Дуклер Валентин Самійлович (1908 – 97) – актор, заслужений артист УРСР (з 1940); актор російських і українських театрів Одеси, Харкова, Києва.

1948 – 66 працював у цьому театрі.

У 1940-х рр. – Киянський Павло Іванович (справж. – К’яндський; 1898 – 1982) – актор, народний артист УРСР (з 1954).

1932 – 72 працював у цьому театрі.

1938 – 41 – Лавров Юрій Сергійович (1905 – 80) – актор, народний артист СРСР (з 1960).

1938 – 68 працював у цьому театрі.

1944 – 48 у квартирі № 2 – Освецимський Володимир Іванович (1886 – 1955) – актор, народний артист УРСР (з 1946); сценічну діяльність почав 1904, актор Одеського російського драматичного театру (1948 – 55).

1936 – 48 працював у цьому театрі.

1944 – 60 у квартирі № 3 – Петров Сергій Сергійович (1895 – 1965) – актор (з 1911), народний артист УРСР (з 1948).

1944 – 60 працював у цьому театрі.

1936 – 41, 1944 – 76 у квартирі № 4 – Розін Мусій Бенедиктович (1906 – 76) – актор, заслужений артист УРСР (з 1946).

1926 – 74 працював у цьому театрі.

1936 – 41 у квартирі № 2 – Романов Михайло Федорович (1896 – 1963) – актор театру і кіно, режисер, театральний діяч, народний артист СРСР (з 1951); працював у Ленінградському театрі драми ім. О. Пушкіна (1924 – 36).

1936 – 63 працював у цьому театрі, 1953 – 58 – головний режисер.

У цій же квартирі проживала в цей час його дружина – Стрєлкова Марія Павлівна (1908 – 62) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1946).

1937 – 52 працювала у цьому театрі.

У 1950-х рр. – Филимонов Сергій Іванович (1926 – 2004) – актор, народний артист УРСР (з 1976).

1953 – 2004 працював у цьому театрі.

1938 – 41 – Хохлов Костянтин Павлович (1885 – 1956) – режисер, актор, педагог, народний артист СРСР (з 1944).

Актор Малого художнього театру (1908 – 20; Москва), актор і режисер Великого драматичного театру (1921 – 24; Петроград), режисер Ленінградського театру драми (1925 – 30), Малого театру (1931 – 38; Москва). Викладав у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (з 1950 – професор).

1938 – 54 – художній керівник цього театру.

Тепер будинок перетворено на готель Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. В ньому облаштовано дев’ять квартир з усіма вигодами і кабінет коменданта готелю, в якому житло надається тільки митцям, котрі приїздять на гастролі та у службових справах.

Література:

Архів Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки; Паталеев А. Письмо в редакцию // Последние новости. – 1915. – 12 нояб.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1807 – 1808.