Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Дмитрук, Ірина Тарутінова

541.6. Житловий будинок кін. 1890-х рр., 1939, в якому проживав Бажан М. П. (архіт., іст.).

Вул. Б. Хмельницького, 94. На червоній лінії забудови вулиці.

Споруджено в садибі київського купця І. Холодова. Первісно триповерховий. Використовувався як прибутковий, на першому поверсі містилися крамниці.

У 1920-х рр. садибу націоналізовано, будинок передано до комунальної власності. 1939 надбудовано ще одним поверхом за проектом, розробленим у проектно-кошторисному бюро Сталінського РЖУ. Автор надбудови – інж.-арх. Л. Юдкін.

Чотириповерховий з напівпідвалом і сучасною мансардою, в плані прямокутний. Стіни викладено з «пустопорожньої» цегли, облицьовано будівельною цеглою, пофарбовано (первісно не пофарбований). Має центральну та чорну сходові клітки, остання розташована у прямокутному еркері, розміщеному на центральній осі дворового фасаду. Односекційний, планування двобічне, перекриття пласкі. Дах двосхилий, огороджений гратами.

Фасади виконано в цегляному стилі. Композиція чолового фасаду симетрична, первісно – центрально-осьова. Вісь виділялася центральною вертикальною розкріповкою, фланкованою пілястрами і завершеною півциркульним аттиком над високим арковим вікном та трикутним декоративним фронтоном.

В результаті надбудови завершення центральної частини знято. Міжвіконні простінки та наріжні частини оформлено пілястрами. Вікна першого і другого поверхів – з лучковими перемичками, на першому поверсі мають прості лиштви з замковими каменями, на другому – профільовані «вухасті», які спираються на лопатки. Вікна третього поверху – з півциркульними перемичками, увінчані профільованими архівольтами з замковими каменями і фланковані пілястрами. У підвіконнях – вузькі прямокутні ніші. Дворовий фасад розчленовано міжповерховими карнизами із сухариками. Фасади завершують профільований карниз і підвищений трикутний аттик над центральною частиною. Первісне оздоблення інтер’єрів – гурти, карнизи, розетки в окремих приміщеннях збереглися частково.

Будинок – цінна житлова споруда періоду еклектики.

1921 – 24 в будинку проживав Бажан Микола Платонович (1904 – 83) – поет, перекладач, учений, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1966), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1964), народний поет Узбецької РСР (з 1974), Герой Соціалістичної Праці (1974), заступник голови Ради міністрів УРСР (1943 – 49), голова Спілки письменників України (1953 – 59), головний редактор Головної редакції Української Радянської Енциклопедії (1958 – 83).

У роки проживання в цьому будинку навчався в Київському кооперативному інституті (1921 – 23) і Київському інституті зовнішніх відносин (1923 – 25). Вищу освіту не отримав через активне входження до літературного середовища, що як і літературна праця, повністю поглинуло його. Тісно спілкувався з О. Довженком, М. Семенком, Ю. Яновським та іншими діячами культури. 1923 його вірш «Сурма юрм» з’явився у «Жовтневому збірнику панфутуристів» (Київ). Працював репортером у київській газеті «Більшовик», в якій 1923 опублікував свої вірші «Рурамарш» та «Аеро-марш», згодом – літературний співробітник газети.

Звідси переїхав на вул. Хрещатик, 58 (тепер № 52).

Тепер – житлово-офісний, з торговельними приміщеннями на першому поверсі.

Література:

ДАК, ф. Р-330, оп. 1, спр. 819; ДАКО, ф. 433, оп. 1, спр. 681; Адельгейм Е. Микола Бажан. – К., 1965; Бажан М. П. Вибрані твори: У 2 т. / Гол. ред. кол. М. П. Павличко; Уклад.: Н. В. Костенко, А. Я. Слободяник; Авт. вступ. ст., комент., прим. Н. В. Костенко. – К., 2004. – Т. 1: Вірші та поеми; Весь Киев: Адресная и справочная книга на… (1899 – 1915) год. – К., 1899 – 1915; Сваричевський А. Кам’янецькі корені Миколи Бажана: До 100-річчя з дня народження // Подільські вісті. – 2004. – 19 жовт.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1754 – 1755.