Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Корпус колегії Павла Галагана, де зупинявся І. Франко

Пам’ятка історії

1870-ті рр.; 1885 р.; 1885-86 рр.

Розміщення:

м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 9.

Загальний опис:

Будинок в стилі пізнього класицизму. Розташований по червоній лінії вулиці в ряду забудови неподалік від споруди колегії. Двоповерховий з цокольним поверхом, цегляний, тинькований. Прямокутний в плані, з вузьким ризалітом зі двору, де розташовано вузол сходів. Планування коридорне.

Композиція головного фасаду центрально-осьова. Вісь акцентована розкреповкою, де в першому поверсі розміщено напівциркульний проріз дверей парадного входу, а у другому – прямокутне вікно, фланковане двома парами пілястр з тосканськими капітелями. Розкреповка завершена антаблементом й увінчана аттиком. Членування фасаду рівномірно-метричне, підкреслене рустованими лопатками (1-й поверх) та пілястрами (2-й поверх) у міжвіконних простінках. Прорізи вікон прямокутні, в простих профільованих наличниках, декорованих замковим каменем. Під вікнами 1-го поверху містяться прямокутні розкреповки. Горизонтальне членування підкреслене периметральним розкрепованим карнизом між 1-м та 2-м поверхами, будинок завершений карнизом-поличкою, доповненим тонкими тягами.

Торцеві та дворовий фасади декору не мають. Тут розташовані прямокутні прорізи вікон. За рахунок перепаду висот на вулиці вікна цоколя з боку двору виходять у приямок.

Проведено капітальний ремонт, під час якого переплановано приміщення з втратою всіх деталей декору інтер’єру.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Розташований на території колишньої садиби Колегії П. Галагана. Садиба сформувалась після купівлі Г.П. Галаганом у 1869 р. ділянки на розі Фундуклеївської (нині Б. Хмельницького) та Олексіївської (з 1900 р.- Терещенківської) вулиць і у 1871 р. суміжної ділянки на розі Фундуклеївської та Ново-Єлизаветинської (з 1899 р.- Пушкінської) вулиць. Таким чином, утворилась єдина садиба загальною площею біля однієї десятини. На її території на момент купівлі існували капітальні споруди: велика двоповерхова, де пізніше було розташовано навчальний корпус Колегії, та півтораповерхова, де в подальшому мешкали утримувачі Колегії – Г.П.і Є.В. Галагани. На початку 1870-х рр. архітектором О.Я. Шілле в садибі Колегії проводились значні будівельні роботи, під час яких старі корпуси були капітально відремонтовані, а також зведений новий житловий двоповерховий будинок у формах пізнього класицизму, який нині має № 9 по вул. Б. Хмельницького.

У 1885 р. за проектом архітектора В.М. Ніколаєва до правого крила на сім вікон було зроблено прибудову зі сходовим вузлом по осі симетрії фасаду, в якій було точно повторено композицію та стилістику первинного об’єму.

В будинку довгий час розташовувалась канцелярія, а також квартири директора Колегії (до 1900 р.) та викладачів.

З будинком пов’язано ім’я українського письменника І.Я. Франка. У лютому 1885 р. він вперше приїхав до Києва і зупинився у викладача історії Колегії Є.К. Трегубова, який мешкав у квартирі на другому поверсі по Фундуклеївській, 9. Під час перебування у Києві І. Франко зустрічався з М. Лисенком, П. Житецьким, М. Старицьким, О. Пчілкою. Відвідував приміщення Колегії, користувався її бібліотекою. Також брав участь у складанні збірки літературних творів українських письменників та фольклору, яка вийшла друком у Львові в 1887 р. під заголовком “Веселка. Літературна збірка”.

У Є.К. Трегубова І. Франко познайомився з сестрою його дружини О.Ф. Хоружинською, з якою одружився у травні 1886 р. Вінчання відбулося в домовій церкві Петра і Павла Колегії.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1463 від 15.07.1998 р.

Охоронний № : 346.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 920 від 16 липня 1979 р. будинок розташований в зоні регулювання забудови І категорії.

Основна бібліографія, архівні дані:

Державний архів м. Києва, ф. 163. оп. 41, спр. 2853, 1885 р.

“Киевлянин”, 20 сентября 1897 г. (некролог А.Я. Шилле).

25-летие коллегии Павла Ґалаґана / под редакцией А.И. Степановича.- К., 1896.

Весь Киев. Справочная и адресная книга г. Киева.- К., выпуски 1899-1915 гг.

Календарь. Адресная и справочная книга г. Киева.- К., 1916.

Київ. Енциклопедичний довідник.- К., 1981.

Митці України. Енциклопедичний довідник.- К., 1995

Хінкулов Л. Письменник жив у Києві.- К., 1982.- С. 114, 115, 117.

Петровский М. Городу и миру.- К., 1990.- С. 7.

Ковалинский В. Меценаты Киева.- К., 1995.- С. 52, 54, 58.