2009 р. СБУ встановила 18 місць поховань страчених в НКВС

Дата: 15.05.2009

Служба безпеки України встановила та оприлюднює імена 14 191 жертви політичних репресій, захоронених у Биківні під Києвом. Про це УНІАН повідомили у прес-службі СБУ. У повідомленні йдеться, що сьогодні у рамках державних заходів з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначатиметься 17 травня, відбулись громадські слухання “Трагедія Биківні: як це було”.

У слуханнях взяли участь співробітник Галузевого державного архіву СБУ, професор Василь Даниленко, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, голова Київського обласного товариства “Меморіал” Роман Круцик.

Служба безпеки України на даний момент встановила прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки у Києві та які захоронені в Биківні, про що знайдено документальні архівні підтвердження. “Ми стверджуємо, що вибір місця під масові захоронення в Биківні – не випадковість, а передбачена та спланована дія», – наголосив В. Даниленко.

За інформацією СБУ, у 1936 році в Биківні було створено спецоб’єкт, який суворо охоронявся НКВД, а вже 20 березня 1937 року президією Київської міської ради о 2-й годині ночі було прийнято таємну постанову про відведення та відмежування землі для спеціальних потреб. Ця земля стала місцем поховань для розстріляних у Києві за рішенням судів та позасудових органів. Вироки виконувалися в підвалах приміщення Київського обласного управління НКВД (нині там знаходиться Український інститут національної пам’яті, вул. Липська, 16), звідки тіла вночі відвозили до Биківні. Перед радянсько-німецькою війною заарештованих знищували безпосередньо біля виритих у лісі ям.

За повідомленням, СБУ розсекречує та оприлюднює для широкого загалу документи про інші місця по всій Україні, де системно і цілеспрямовано знищували учасників визвольного руху та неугодних комуністичній владі. Як свідчать архівні документи, за тоталітарного режиму ці місця свідомо і ретельно маскували, імена жертв засекречували, виконавців репресій, аби приховати масштаби злочинів, часто знищували “в наступній партії”.

Сьогодні виявлено 18 таких місць захоронень жертв масових політичних репресій 1937-1941рр. Зокрема, це місце, де згодом збудовано Центральний універмаг у Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе, центральне міське кладовище у Сумах.

“Ці місця ретельно приховували: там зводили режимні об’єкти КГБ, розгортали будівельні майданчики, на глибині 2,5 м поховання заливали бетоном або ж місцевість розрівнювали бульдозерами і висаджували дерева. У Харкові таке місце охоронялося і значилося як поховання німецьких дезертирів та хворих на інфекційні хвороби (тиф), щоб люди боялися навіть наближатися туди”, – розповів В. Даниленко.

“Для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно, крім документів ГДА СБУ, розсекретити й оприлюднити також матеріали роботи кількох урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідуванням Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки минулого століття”, – вважає О. Бажан.

Вшанування жертв комуністичних репресій розпочалося з ініціативи громадськості Києва. “Необхідно зробити наступний важливий крок – належно впорядкувати Меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, якому потрібна постійна державна підтримка” – підкреслив Р. Круцик.

Дата: 15.05.2009

Закарпаття: У грушівському музеї зберігаються римські монети, 150-річні вишиті сорочки та ще кілька тисяч унікальних експонатів

В Ужгородському прес-клубі презентували унікальні експонати з експозиції історико-краєзнавчого народного музею “Сріберна земля”, що у с. Грушево Тячівського району Закарпаття.

Про експонати розповіла директор музею Людмила Тегза: “Фундатором музею був мій чоловік Василь Тегза, він створив музей 15 років тому, намагаючись зберегти історію краю, купував старожитності та унікальні предмети історії. Після смерті чоловіка я вирішила продовжити його справу і сьогодні музей налічує понад 5 тисяч експонатів у 12 відділах”, – розповідає Л. Тегза.

Вона намагається привернути увагу туристів до Тячівщини та до цікавого села Грушево, в якому діє монастир і трапляються справжні дива. Наприклад, на зрубі яблуні селяни помітили нерукотворне зображення хреста. Нині ці зразки дерева зберігаються в музеї, а на місці зрубаної яблуні встановлено хрест.

“Під цим деревом часто зупинялися селяни, коли кудись йшли, і воно, напевно, вбирало в себе їхні переживання. Згодом односельчанин зрубав бук і теж помітив на зрубі зображення, яке чітко нагадує церковну чашу”, – каже Людмила Тегза.

У 2001 році музеєві присвоєно звання народний. Музей цікавий тим, що все у ньому можна спробувати, наприклад, одягнути старі речі і відчути себе справжніми гуцулами. У музеї є 65 фоліантів релігійного змісту, унікальна старовинна чаша, монети римського періоду, 200 зразків одягу, 250 різних домотканих рушників. Одній з вишитих сорочок – понад 150 років! Музей має також народне дитяче вбрання.

Зокрема, в одязі музею у 2004 році юна закарпатка виступала на конкурсі “Міні Міс Нація – 2004”, який проходив у Південній Америці та отримала першу премію за кращий національний костюм та посіла загальне друге місце.

14 травня відбудеться освячення експонатів музею сакрального змісту. 3 дні тут триватиме т.зв. день відкритих дверей, тож керівниця музею запрошує усіх охочих побачити справді унікальні колекцію. Однієї з її окрас є книга з XVI століття, що належить до перших зразків книгодрукарства у Грушівському монастирі.

Завдяки відданості улюбленій справі фундатора музею Василя Тегзи, ім’я якого сьогодні носить музей, тут зібрано багатющу колекцію старожитностей, зразків прикладного народного мистецтва, матеріальної та духовної культури краю.

У музеї зберігаються справжні скарби Срібної Землі: історія, культура, звичаї і побут багатьох поколінь, що жили на цій землі. А також представлено виставку полотен самого Василя Тегзи, який був професійним митцем. На картинах майстра – натюрморти із зображенням старовинних речей домашнього вжитку, культові споруди (дерев’яні церкви), пейзажі рідного краю.

Джерело: УНІАН