Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Під час розкопок у Києві знайдено фрагменти ще кількох таких саркофагів з подібним різьбленням. Так, біля Десятинної церкви виявлено 15 мармурових різьблених деталей, прикрашених такими ж зображеннями розквітлого хреста, як і віко саркофага Ярослава Мудрого. Дослідники вважають, що це залишки саркофагів Володимира Святославовича і його дружини Анни, похованих, за літописом, у Десятинній церкві [М.К.Каргер. К вопросу о саркофагах кн. Владимира и Анны. – «Краткие сообщения ИИМК», вып. VII, 1940, стор. 76 – 80].

Сюжет з хризмою зустрічається і на мармуровому саркофазі з Софійського собору в Києві, який, на думку деяких учених, належав Володимирові Мономаху.

Крім мармурових, у Києві було знайдено кілька саркофагів з овруцького шиферу, серед них – так званий саркофаг княгині Ольги, який знайшли під час розкопок Десятинної церкви. За формою він трохи схожий на саркофаг Ярослава Мудрого. Зроблено його з великих суцільних плит червоного шиферу. Про місцеве виготовлення його свідчить не лише матеріал, а й характер самого різьблення, яке має багато аналогій серед інших виробів київських майстрів. Саркофаг княгині Ольги також завершується двосхилим дахом, але без акротеріїв; розмір його значно менший за інші (довжина віка – 1,95 м, ширина – 0,6 м). На одній плиті віка вирізьблено четверо поєднаних між собою кіл з вписаними в них розетками, на другій – чотири хрести (іл. 177). На поздовжніх стінах саркофага – різьблення у вигляді аркади, в якій чергуються зображення хрестів і кипарисів. На обох коротших стінках зображено великі розквітлі хрести.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 228 – 229.