Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Печі для випалювання плінфи

Стефанія Кілієвич

281.8. Печі для випалювання плінфи, 10 ст. (археол.).

Вул. Володимирська, 2. На Старокиївській горі.

Дослідили Ф. Мовчанівський 1936, С. Кілієвич 1974. Ф. Мовчанівський виявив піч на глибині 2–2,5 м на північному заході від Десятинної церкви. Стіни її змуровано з сирцевої цегли завдовжки до 0,45 м, завтовшки 6–7 см, обпаленої тільки з внутрішнього боку. Висота «козла» 0,35–0,5 м. У східній частині камер були отвори завширшки 1,02–1,05 м для диму. Північна стіна печі заввишки 0,22 м, південна – 0,3 м.

С. Кілієвич відкрила залишки двох печей на південний захід від Десятинної церкви. Одна з них порівняно добре збереглася, у плані прямокутна, довгими боками зорієнтована з південного сходу на північний захід. Розкопано нижній – топковий ярус печі, який складається з двох поздовжніх камер, зовнішні стіни – з сирцевих цеглин.

Топкові челюсті печі завширшки 0,9 м – з північно-західного боку. Розміри печі за зовнішніми обмірами: 4,8 × 4 м.

Товщина зовнішніх стін 1 м, їх складено з сирців у чотири ряди. Внутрішня стіна, що ділила топку на дві камери, вимурована з сирців у два ряди.

Розміри топкових камер: 3 × 0,9 м.

Рівень черені печі являє собою шар обпаленої до червоного глини завтовшки до 0,3 м. Максимальна висота уцілілих стін топки 1,3 м. У верхній частині стіни першої камери в двох місцях збереглися фрагменти склепіння. Поверхня внутрішніх стін топки під дією сильного вогню ошлакована. Весь корпус печі пропечений до червоного на товщину до 0,4 м.

За 3,5 м на північний захід від першої печі розташовувалася друга, майже вся зруйнована. Вона мала таку саму конструкцію й розміри, які встановлюються за черінню печі і пропеченою глиною, що збереглася в основі стін.

Навколо печей у культурному шарі знайдено багато бракованої ошлакованої плінфи. Відкриті печі для випалювання плінфи будувалися для обслуговування потреб спорудження Десятинної церкви.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Література:

Науковий архів Інституту археології НАНУ, ф. 13, 32-а, Мовчанівський Т. М., щод. № 2; Килиевич С. Р. Строительное дело // Новое в археологии Киева. – К., 1981.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 718.