2003 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Трегубова

488.5. Льохи, 19 – поч. 20 ст. (архіт.).

На схилах пагорба, на якому розташована Свято-Троїцька церква.

Розвинене господарство монастиря потребувало приміщень для зберігання сільськогосподарських продуктів. У кін. 19 – на поч. 20 ст. у межах монастирського муру налічувалося вісім льохів і дві льодовні. З них збереглися чотири льохи: два (5-а, 5-б) у північно-східному схилі обслуговували монастирську трапезну, два (5-в, 5-г) у південно-західному схилі входили до складу колишнього господарського двору, де були корівник і кухні. Являють собою підземні цегляні, у плані прямокутні приміщення, перекриті циліндричними склепіннями, з входами у цегляних підпірних стінах.

Льох, кін. 19 ст. (5-а). Біля північно-західного торця братського корпусу і лікарні. Складається з похилого коридора зі східцями, що ведуть до глибокої підземної камери. Вхід у чоловій і підпірній стіні архітектурно не оформлений, має вигляд прямокутного отвору, перекритого металевою балкою.

Льох, 1901 (5-б). Праворуч від братських келій. Споруджений майстрами підрядника І. Кривцова. Має вихід на нижню доріжку, що прямує вздовж будинку колишньої лікарні та братських келій. Капітально відремонтований 2002 з модернізацією та тинькуванням фасаду. Складається з великого склепінчастого приміщення (бл. 12,0 5,0 м), у глибині якого містяться аркові входи у дві невеликі камери, перекриті окремими циліндричними склепіннями. Вище входів на торцевій стіні вимуровано хрещатоподібні нішки. Чоловий фасад з лучковим завершенням і двома ключоподібними отворами входів має сучасне оформлення.

Льох, кін. 19 ст. (5-в). На території гірки сукулентів Ботанічного саду.

Найповніше зберіг первісний характер зовнішнього архітектурного оздоблення. Чолову стіну з великою арковою брамою завершено карнизом та зруйнованим щипцем трикутного або лучкового абрису. До флангів стіни прилягають під кутом трикутні площини цегляних відкосів. Під п’ятами напівциркульної перемички брами – декоративні хрещаті нішки, над шелигою арки – нішка для ікони. Стулки воріт дерев’яні.

Льох, кін. 19 ст. (5-г). Біля південного торця корпусу будівельників Ботанічного саду. Вертикальну площину фасаду прорізує широкий отвір входу з напівциркульною перемичкою, що завершує спрощений карниз.

Льохи – рідкісні зразки споруд спеціального призначення монастиря кін. 19 – поч. 20 ст. Льохи використовують: 5-а, 5-в, 5-г – Ботанічний сад для зберігання посадкового матеріалу, 5-б – столярні майстерні Свято-Троїцького монастиря.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1159 – 1160.