2003 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова, Тетяна Трегубова

Розмір зображення: 580:406 піксел

488.6. Майстерні, поч. 1900-х рр. (архіт.).

На північно-західному схилі пагорба, ліворуч від алеї, що веде до саду бузка.

Споруда мала назву «корпус поза огорожею» монастиря. За описом 1919, тут розміщувалися столярна, слюсарна та покрівельна майстерні. Крім надання початкової освіти у школі-притулку, монастир залучав підлітківсиріт, переважно в 10–17-річному віці, до навчання різним ремеслам (слюсарному і столярному). Малярному, палітурному, покрівельному у майстернях, розміщених в інших корпусах. У радянський час до серед. 1929 приміщення орендувала під житло сільгоспартіль, яка складалася переважно з ченців монастиря, потім – майстерні трудової школи № 81. Пізніше корпус передано Ботанічному саду. Неодноразово ремонтувався.

Будинок одноповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний.

Перекриття пласкі, дах вальмовий, з шиферним покриттям. Внутрішнє планування коридорне, двобічне, вхід по центральній осі південно-західного фасаду.

Оздоблений у формах історизму з елементами цегляного стилю і неоренесансу. Провідну роль в архітектурній композиції відіграють прямокутні віконні прорізи: десять на північно-східному фасаді, вісім (плюс двері) – на південно-західному, по одному (освітлюють коридор) – з торців, ще два бічні прорізи на південному торці закладено. Більшість вікон оформлено пласкими напівлиштвами, з замковими каменями на південно-східному фасаді, підвіконними прямокутними фільонками та лучковими сандриками-архівольтами. Під архівольтами і на рівні підвіконь проходять горизонтальні пояси, що складаються з поличок та валиків. Наріжжя закріплено лопатками.

Такими самими за формою рядовими лопатками нерівномірно розчленовано довгі фасади на одно-, дво- і тривіконні прясла. Фасади завершує периметральний карниз на часто встановлених триступінчастих кронштейнах, витесаних з цегли.

Будинок – характерна для свого часу споруда, в архітектурі якої переважають риси історизму.

Тепер тут міститься відділ природної флори Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАНУ.

Література:

ЦДІАКУ, ф. 183, оп. 1, спр. 511, 541.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1160.