2003 р. Будинок начальника училища
Тетяна Трегубова
304.1. Будинок начальника училища, 1914 (архіт.).
Бульв. Лесі Українки, 25.
На південь від головного корпусу, на червоній лінії забудови. Другі поверхи обох будинків з’єднані критим переходом з великим арковим проїздом унизу. Призначався для адміністративних приміщень і проживання керівництва училища. Наприкінці 20 ст. капітально відремонтований.
Двоповерховий, цегляний, пофарбований (білі архітектурні деталі на темно-червоному тлі), цоколь облицьований сірим гранітом. У плані прямокутний з внутрішньою коридорною системою.
Перекриття пласкі, дах вальмовий з сучасним покриттям у вигляді темно-зеленої черепиці.
Вирішений у стилі неоампір із застосуванням іншого, ніж у головному корпусі, коринфського ордера. Симетричний головний фасад фланковано одновіконними підвищеними ризалітами, що завершені аттиковими стінками, в лівому розташовано вхід. Наріжжя ризалітів рустовано, середню дев’ятивіконну площину фасаду на всю висоту розкреслено великими пілястрами.
Центральне тривіконне прясло містить широкий балкон. Вікна прямокутні, дво- і тристулкові (у ризалітах), без обрамлень. Лише на другому поверсі центрального прясла вони увінчані напівкруглими нішками, у ризалітах – такими ж нішками з прямими сандриками на бічних опорах. Спрощений вінцевий карниз спирається на мутули.
Стриманий ліплений декор складається з пілястрів зі стилізованими коринфськими капітелями та міжповерхових картушів у ризалітах. Південний бічний фасад з двома вікнами у центрі оформлений по боках здвоєними коринфськими пілястрами. На тильному фасаді влаштовано терасу на цегляних (унизу) і дерев’яних (на другому поверсі) стовпцях.
Двоярусний фасад критого переходу має спільні з суміжними спорудами архітектурні деталі: канелюровані зверху напівколони доричного ордера обабіч проїзду – як у головному корпусі, рустовані площини навколо арки проїзду та надвіконні ліплені картуші – як у будинку начальника училища.
Споруда є важливою складовою частиною архітектурного ансамблю.
Тепер використовується Департаментом міжнародного співробітництва Міністерства оборони України.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 818.