Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Ярослав Тинченко, Тетяна Трегубова

Гауптвахта, 1898 р.

(архіт., іст.).

Вул. Січневого повстання, 44.

Біля верхньої Московської брами на території цитаделі, торцем до вулиці, обгороджена. Являє інтерес як одна з історичних воєнних споруд комплексу Старої Києво-Печерської фортеці. Споруджена на місці гауптвахти 18 ст. У 1980 – 90 рр. добудовано південне крило в стилі старої архітектури, внаслідок чого споруда отримала форму замкненого каре.

Двоповерхова, цегляна, планування коридорне. Перший поверх і роги оздоблено плоским рустом, вікна облямовано простими лиштвами з сандриками-поличками. Увінчана розвиненим карнизом з цегляних зубців-кронштейнів і трикутним глухим фронтоном над центральним ризалітом. В інтер’єрі – плоскі перекриття із залізно-цегляних склепінь. Гауптвахта використовувалася за прямим призначенням.

У листопаді 1918 р. тут утримувалися взяті в полон протигетьманські повстанці та бунтівні офіцери. Серед них – відомий повстанський діяч, генерал армії УНР Ю. Тютюнник, селянський ватажок отаман Палієнко, майбутній генерал армії УНР А. Вовк. У ніч з 13 на 14 грудня 1918 р. ув’язнені підняли повстання та першими захопили частину Києва, допомігши частинам Директорії подолати опір гетьманських військ.

Тепер використовується як службовий будинок Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.».

РДВІА, ф. 349, оп. 18, спр. 2328, 2521;

ЦДІАУ, ф. 128, оп. 1, спр. 30;

Ернст Ф. До історії Києво-Печерської фортеці // Київ та його околиця в історії і пам’ятках. – К., 1926;

Меньшов Д. П. Старо-Киевская и Печерская крепости. – К., 1913;

Савельев А. И. Исторический очерк инженерного искусства в России. – СПб., 1879. – Ч. 1;

Фундуклей И. Обозрение Киева в отношении к древностям. – К., 1847.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 436.