Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Нові ворота

Дата: 10.12.2007

7 грудня 2007 р. було відкрито відбудовану західну браму Лаври. Нагадаємо, що два місяці тому ця брама за одну ніч таємничим чином встигла «впасти» і зникнути аж до фундаментів, перетворившись лише на купу розібраної цегли. Працівники музею-заповідника звинуватили керівництво монастиря Московського патріархату в знищенні лаврської брами. Останнє навпаки, звинуватило музей у недбалому ставленні до лаврських будівель.

За твердженням намісника Лаври архієпископа Павла брама завалилася сама через аварійність, а ченці протягом ночі оперативно прибрали її залишки, щоб ніхто через них не постраждав. Проте так і залишається незрозумілим, чому на підтвердження теорії про «самозавалення» лаврської брами не було надано жодного відеозапису або фотографії з місця події. Мабуть тому, що насправді ніякого обвалу не було, а лаврські ворота були розібрані за наказом монастирського керівництва з метою покращити їхню пропускну здатність.

На фотографіях зруйнованих воріт добре видно, що навіть невисокі автофургони з великими труднощами проїжджають під склепінням старої брами. Також на фото можна чітко побачити на склепінні дві симетричних борозни від кутів автофургонів. Зрозуміло, що бурхлива будівельна та господарська діяльність нинішнього керівництва монастиря ніяк не вкладалась у невисокі розміри лаврської брами. Тому, подібно до багача з євангельської притчі, воно вирішило: «Зруйную браму свою і більшу збудую».

І ось за два місяці після руйнування з’явилася нова брама. Як і передбачали експерти, вона зовнішньо подібна до зруйнованої, але на кілька десятків сантиметрів вища від неї. Якщо порівняти на фотографіях висоту склепіння старої і нової брам з сусідніми будівлями (на фото вгорі цю висоту відзначають чорні лінії), це видно навіть не озброєним оком. Проте, керівництво монастиря радісно відзвітувало про «відновлення пам’ятки».

Але такі «відновлення» не подобаються фахівцям. Того ж дня, коли відкривали новоділ, на прес-конференції гендиректор Києво-Печерського заповідника Сергій Кролевець заявив, що він вимагає від влади зробити все, щоб негайно зупинити всі будівельні роботи на території Києво-Печерської Лаври й розробити комплексну програму для продовження робіт.

«Ми змушені звернутися до всіх дієздатних органів виконавчої влади нашої держави, щоб негайно облишити всі будівельні роботи, що ведуться на території Києво-Печерської лаври», – сказав Кролевець.

«Необхідно розробити комплексну програму, генеральний план, затвердити загальний документ і виконувати ці роботи не в режимі «ручного керування», як це робиться сьогодні державною службою з питань національної культурної спадщини, а в режимі загальноприйнятого, зрозумілого усім, прозорого документа», – заявив він.

Кролевець впевнений, що без цього «збереження культурної спадщини перебуває під загрозою не тільки в перебуванні у списку ЮНЕСКО, а під загрозою фізичного існування».

Він зазначив, що на території Києво-Печерського заповідника ведеться постійне будівництво, «у цілому, у переліку проблемних об’єктів – перебудовані архітектурні об’єкти, 36 одиниць. Це 25% від усього переліку об’єктів, що перебувають у заповіднику. Таким чином, на 25% Києво-Печерська Лавра представлена імплантантами – бутафорними спорудами», – підкреслив гендиректор Києво-Печерського заповідника.

За його словами, це «неправдиві об’єкти, а архітектурно-цінні споруди – пам’ятки історії – припинили своє існування». За словами Кролевця, це може негативно вплинути на авторитет пам’ятників культури, внесених у список ЮНЕСКО.

Раніше С. Кролевець також критикував будівництво, яке ведеться в Лаврі. «Сьогодні свято-Успенська Києво-Печерська лавра, чоловічий монастир, є замовником на виконання реставраційних робіт, причому з державного бюджету на цей рік виділено 15 мільйонів гривень, там просто йде освоєння коштів. Я не говорю про відмивання, це ви про це говоріть» – сказав він у інтерв’ю програмі «Чергова камера» телеканалу «Інтер».

Щодо брами, то директор заповідника стверджує – ворота були в нормальному стані. У висновках спеціальної державної комісії – лише чотири об’єкти Лаври названі аварійними. Брами серед них не було. А роботи з її відбудови монастир із музеєм-заповідником не погоджував.

«Подивіться, під час реконструкції застосовують старі матеріали. Браму кладуть з тієї ж цегли, з якої колись і збудували. Її ось так обпилюють і використовують знову. Частина ж матеріалу – сучасна. Сумнівної якості. Я одну цеглину у вас взяв, – кидає цеглу сучасну, яка б’ється. – І можете взяти стару київську цеглу. Оце різниця. Я не знаю які характеристики цієї цегли, скільки вона витримає циклів заморожування, яка її марка, де сертифікати якості, тобто що це за проект, ким він затверджений, хто його розглянув…» – говорить С. Кролевець в присутності журналіста ченцю, який наглядає за будівництвом.

Згадав він і про керівника державної структури, покликаної охороняти пам’ятки – пана Миколу Кучерука. Цей чиновник відзначився тим, що на засіданні Київради переконував присутніх, що лаврська брама завалилася сама. Цікаво, що саме йому належить підпис під документацією, яка погоджує реконструкцію лаврських воріт. Дата – 30 липня 2007 р., тобто більш ніж за два місяці до «обвалу».

«Він в тіні, ніхто навіть не знає, як він виглядає, жодного разу у нього навіть ніхто інтерв’ю не взяв, він ховається. Оці роботи, які сьогодні відбуваються на місці знесеної пам’ятки, відбуваються по документації, яку пан Кучерук погодив 30-ого липня цього року» – говорить пан Кролевець.

«Черговій камері» теж не вдалося зустрітися із загадковим чиновником. На письмове прохання її кореспондента надати коментар він не відповів. Коли ж журналісти приїхали безпосередньо в його приймальню, чоловік втік. Вийшов в інші двері.

Прокуратура Києва вирішила розслідувати справу про знищення пам’ятки. Правоохоронці проводять досудове слідство. Той, хто зруйнував браму, може сісти за ґрати. За нищення пам’яток історії.

Про це говорить Григорій Остафійчук, заступник генерального прокурора м. Києва: «Мінімальне покарання за даною статтею – у вигляді штрафу, а максимальне покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. В даному випадку, якщо йти буде мова про покарання, то буде йти мова про покарання, пов’язане, скоріше всього, з позбавленням волі».

Джерело: «Українське Православ’я»