Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.1.22. Крамниця іконна, 1902 – 03 (архіт.). Корпус № 35. Біля Нижньої (південної) брами верхньої території Лаври, південним фасадом прилягає до монастирського муру, західним торцем – до корпусу № 34 (лазня братська), з яким з’єднана спільним дахом.

Зведена за проектом арх. Є. Єрмакова на місці старої споруди іконної крамниці № 1.

Перший поверх призначався для торговельної зали й складу ікон, виготовлених лаврськими майстрами, верхній – для келій. 1903 у торговельній залі фірмою купця М. Горєлова (власник дзеркального магазину й майстерні на вул. Хрещатик) встановлено дзеркальні вітрини. Згодом на чоловому фасаді замість кожного з семи великих вітринних прорізів влаштовано по два вікна, закладено вхідний отвір на наріжжі будинку. Після націоналізації крамницю було передано соцзабезу, в ній містилися Всеукраїнські курси інвалідів, у 1930-х рр. – магазин, вишивальний цех. Пошкоджена 1942 – 43, на поч. 1950-х рр. відбудована трестом «Облдорбуд» під житло. Понад 20 років приміщення використовувалося під гуртожиток для слухачів Курсів підвищення кваліфікації працівників культури. 1993 відремонтована.

Двоповерхова, цегляна, пофарбована, у плані прямокутна зі зрізаним північно-хідним наріжжям, завершена низьким трисхилим дахом з бляшаною покрівлею. Система планування коридорна з однобічним розташуванням приміщень, перекриття – цегляні склепіння по металевих балках, сходи гранітні.

Споруджена у цегляному стилі. Ритмічні за композицією фасади мають виразне горизонтальне та вертикальне членування, у декорі використано мотиви сухариків, фільонки, клинчасті перемички віконних прорізів. Вхід в будинок на західному крилі північного фасаду.

Будівля – важлива функціональна складова забудови монастиря.

Тепер використовується як книгосховище Національної історичної бібліотеки України.

Література:

Архів «УкрНДІпроектреставрація». Крамниця іконна (Паспорт на пам’ятку архітектури). – К., 1987 (рукопис); НКПІКЗ, фонди, КПЛ – ПЛ-4, 128; ЦДАВОВУ, ф. 166, оп. 6, спр. 6129; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 3067.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1287.