2011 р. Звід пам’яток Києва

Ольга Зливкова

542.11. Садиба, кін. 19 – поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Хорива, 18/10, 18-а, 18-б. На розі вул. Межигірської.

Периметральну забудову садиби складають головний наріжний будинок, флігель на вул. Хорива та два житлові флігелі під одним номером. Остаточно сформована 1900 – 01, коли її власником був київський купець Є. Солтанов. У спорудах садиби в різний час розміщувалися: шпалерна майстерня, магазин бляшаних виробів, майстерні з виготовлення чоловічого одягу та ремонту взуття.

Головний будинок, кін. 19 ст.

№ 18/10. На розі вул. Межигірської, на червоних лініях забудови вулиць.

Складається з двох різних за часом побудови об’ємів. 1888 зведено наріжний двоповерховий будинок, який бл. 1898 надбудовано. 1900 впритул до нього на червоній лінії забудови вул. Межигірської споруджено триповерховий будинок; підписку про нагляд за будівництвом надав арх. М. Клуг. Обидва об’єми – з мезонінами, фасади на вул. Межигірській об’єднує ідентичний декор.

Триповерховий з двома мезонінами (на одну квартиру кожний), мурований, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття пласкі. Покрівля даху бляшана.

Чолові фасади оформлено у стилі неоренесанс. По горизонталі розчленовано розкріповками, фланкованими пілястрами та лопатками, по вертикалі – міжповерховими карнизами. Карниз другого поверху підкреслено дентикулами. На рівні першого поверху бічні лопатки розкріповок рустовано, прямокутні віконні прорізи акцентовано рельєфними клинчастими перемичками та підвіконними фільонками. Вікна другого поверху оформлено маскаронами і ліпленими гірляндами квітів, сандрики вісьмох півциркульних вікон на тому ж рівні – картушами з пальметами. На полях віконних парапетів вміщено горизонтальні фільонки з орнаментальним заповненням, у міжвіконних простінках – фільонки з гірляндами.

Фасад на вул. Хорива прорізано прямокутними вікнами. Розкріповки підкреслено лопатками з фільонками, оздобленими ліпленими гірляндами з квітів. Архівольти півциркульних віконних прорізів фасаду на вул. Хорива прикрашено маскаронами та гірляндами. Вхідні портали з трикутними фронтонами акцентовано розміщенням на їх осях аркових вікон верхніх поверхів.

Фасади завершує карниз значного виносу на кронштейнах, підкреслений рядом дентикул. Симетрію фасадів порушують мезоніни: на вул. Межигірській над центральною розкріповкою, на вул. Хорива – над розкріповкою з правого боку.

Флігель, № 18-б. Найстаріший у садибі. На червоній лінії забудови вулиці, правим торцем прилягає до головного будинку, лівим – на межі з ділянкою № 20.

1896 – 1903 у флігелі містився завод з виробництва штучних мінеральних вод. На поч. 20 ст. обкладений цеглою.

Двоповерховий, мурований, у плані Г-подібний, з правобічним тильним ризалітом. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі. Дах двосхилий на дерев’яних кроквах, покрівля бляшана. Чоловий фасад оформлено утилітарно.

Композиція асиметрична. Фасад розчленовано міжповерховим карнизом, рустованими лопатками обох поверхів, завершено карнизом на фігурних кронштейнах. Віконні прорізи на першому поверсі прямокутні, на другому – з лучковими перемичками, прикрашені замковими каменями. Прямокутний отвір проїзду розташовано з правого боку.

Флігелі, 1902. № 18-а. На бічних межах ділянки, торцями прилягають до головного будинку та іншого флігеля.

Зведені на місці дерев’яних споруд. У вересні 1901 підписку про нагляд за будівництвом надав технік О. Дубицький.

Триповерхові, муровані, у плані Г-подібні зі зрізаним наріжжям. Планування коридорного типу, однобічне. Перекриття пласкі. Дах односхилий, покрівля бляшана.

Чоловий фасад розчленовано міжповерховими гуртами, завершено уступчастим карнизом з сухариками. Віконні прорізи першого поверху прямокутні, другого і третього – з лучковими перемичками, на верхньому поверсі облямовані лиштвами з замковими каменями. На фасаді – кілька вхідних отворів, що ведуть у приміщення першого та другого поверхів.

Садиба – зразок прибуткового житлового комплексу в Подільській частині міста.

Література:

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 1885, 2148; ф. 163, оп. 41, спр. 4216.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1818 – 1819.