Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2007 р. У центрі Києва знайшли давньоруське кладовище

Олена Вальчук

Дата: 16.07.2007

В одному із найжвавіших місць Києва, поруч із Поштовою площею на Подолі, археологи минулого тижня відкопали 10 людських кістяків. Знахідка, на думку вчених, дозволяє стверджувати, що у другій половині ХІІ ст. тут було міське кладовище. Зараз на його місці на вул. Набережно-Хрещатицькій, 1а, будують офісний центр.

– Зазвичай цвинтарі влаштовували на горі. Так було і в Києві, у верхньому місті навіть знаходили поховальні кургани, – розповідає 62-річний директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України Михайло Сагайдак. – Але потім там поселилася знать, і людей почали ховати над Дніпром. Ми вже знаходили поховання на вулиці Хорива (де зараз ”Київмлин”. – ”ГПУ”). Тепер усе складається – над Дніпром була сакральна зона.

Як вона була влаштована, вченим зараз важко сказати. Середньовічний пласт під Подолом дуже понищили у радянські часи, коли в Києві будували бомбосховища.

– Уперше тут наткнулися на залишки давнього міста, коли будували метро у 1970-х, – продовжує Михайло Сагайдак. – Відтоді ми знали, що Поштова площа – ”жирне” місце. Однак весь час натикалися на бетон бомбосховища. Тепер нарешті вийшли на живий культурний шар.

Частина давнього кладовища вже зруйнована – там залили будівельний котлован. Учені працюють на будівельному майданчику ТОВ ”Ярославіл вал”. Ця фірма відома тим, що будує у місті мережу готелів ”Інтерконтиненталь”.

– Їм би пошвидше нас звідси виставити і залити все бетоном, – обурюється археолог. – Ми копаємо, а в нас над головами бетонні плити піднімають. Зазвичай ми залучаємо до розкопок студентів, але сюди не брали – небезпечно.

Зараз майже весь київський Поділ – це заповідник ”Стародавній Київ”. За законом, тут не мають права будувати нічого, перш ніж землю на глибині 7-10 метрів не вивчать археологи. Однак їм доводиться силою пробиватися на будмайданчики.

За півмісяця роботи археологи знайшли на Набережно-Хрещатицькій, 1а, 10 кістяків та залишки будівельної конструкції. Припускають, що це була церква, або ж технічна споруда, яка захищала кладовище від повеней. Кістяки із розкопу на Набережно-Хрещатицькій Михайло Сагайдак та його колеги досліджуватимуть разом із ученими зі Швеції.

– Ми будемо знати навіть, що покійні їли, чим хворіли і хто ким працював. Зрозуміло, що встановимо стать, вік, у якому люди помирали. Зробимо генетичний аналіз і будемо знати, слов’яни це були чи, скажімо, скандинави, чи із Візантії, чи із Карелії, – додає Михайло Андрійович. – На острові Готланд є наш дружній центр, у них найсучасніше в Європі обладнання.

Із киян мало хто знає, що під асфальтом на Подолі поховані залишки міста часів Київської Русі. Деякі люди вперше чують, що на Подолі постійно працюють археологи.

– Які там древньоруські кістяки? – здивовано говорить будівельник Михайло, 60 років. – То розстріляли людей у 1937 році, от тільки тепер і викопали.

Київ у ХІІ ст. мав 50 тис. населення і був одним із найбільших європейських міст. У ті ж часи, скажімо, в Лондоні жило не більше 30 тис. На Подолі селилися ремісники – гончарі, кожум’яки, ювеліри. Будинки вони зводили з дерев’яних колод, стики між якими потім утеплювали мохом.

– Будували без жодного цвяха, і пилок не використовували, тільки сокири, – каже Михайло Сагайдак. – От і домовини ми без цвяхів знайшли. Вони незвичної форми – не прямокутники, а трапеції.

Джерело: “Газета по-українськи”