Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Місце розташування Лядських, фундаменти Печерських воріт

Місце розташування Лядських,…

Розмір зображення: 800:414 піксел

Пам’ятка археології

XI-XIII ст., XVII-XVIII ст.

Розміщення:

м. Київ, Печерський р-н, майдан Незалежності

Загальний опис:

В результаті розкопок 1981 р. був досліджений давньоруський вал протягом 70 м, який спускався на Хрещатицьку долину з нагірного плато. Загальна ширина насипу складала 33 м. По всьому периметру насипу було встановлено дерев’яні кліті-зруби, які піднімалися на її повну висоту. В центральній частині валу був виявлений проїзд Лядських воріт, ширина яких складала 4,2-4,3 м. Стіни його були укріплені товстими дубовими брусами, які складали брамну башту. З обох боків ворітного зрубу виявлено подвійну дерев’яну стіну, що вказує на існування на рівні проїзду ворітних приміщень. Розкопки показали, що ворота являли собою тричастинну зрубну конструкцію, поставлену поперек валу. Залишки поздовжніх лаг мостової вказують на існування тут дерев’яного помосту. В комплексі об’єктів, пов’язаних з Лядськими воротами, була невеличка річка завширшки до 2 м, русло якої було обшите деревом. Траса річки проходила у напрямку осі провулку Т.Г Шевченка і виходила, очевидно, в оборонний вал під проїздом мостової.

У 1981 р. були проведені дослідження фортифікаційного спорудження (Сагайдак М.А., Ленченко В.А., Харламов В.А.). На глибині 1 м від сучасної поверхні розкопані залишки фундаментів і цокольної частини стін по всьому периметру споруди. В плані будівля мала Т-подібну форму. Проїзд проходив між двома витягнутими пілонами, до яких примикали симетричні прямокутні будівлі, що служили місцем розміщення сторожі. Довжина будівлі по осі проїзду складала 19,6 м, ширина 6 м. Ширина фундаментів – 2,8-2,7 м, ширина стіни 2,1 м. З напільного боку були контрфорси. Споруда складена з великоформатної цегли розміром 33167 см. В проїзді був виявлений дерев’яний поміст, який являв собою оригінальну дерев’яну конструкцію з міцних дубових брусів, викладених дошками. Мостова мала поручні і пішохідний тротуар.

Зовнішній вигляд воріт був вирішений у стилі бароко з окремими елементами класичного стилю, мали вигляд тріумфальної арки, увінчаної бароковим фронтоном і двоколонними портиками. Бічні приміщення стрункими пілястрами підтримували карнизи. Покрівля була виконана з черепиці типу “бобровий хвіст”. Фрагмент проїзду кам’яних Печерських воріт зберігся і експонується в підземному музеї на майдані Незалежності.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Ворота були важливим оборонним і містобудівним вузлом в системі фортифікаційних споруд Верхнього Києва. Збудовані, як і вся система оборонних споруд “міста Ярослава” у кінці 30-х років XI ст. Згадуються у літописі під 1151 р., при розгляді військових дій в цьому районі і при описі оборони міста в грудні 1240 р. Під стародавньою назвою виступають ворота і в грамоті польського короля Сигізмунда I від 15 березня 1523 р.

Зовнішній вигляд Лядських воріт довгий час залишався предметом наукової дискусії. Тільки в 1981 р. вдалося виявити їх залишки (Сайгак М.А., Ленченко В.А., Харламов В.А.).

Залишки кам’яних Печерських воріт знаходяться на місці Лядських воріт XI ст. Ворота входили в систему давньоруського оборонного валу. Назва має походження від Печерського відділення стародавнього Києва, яке виникло в середині XVII ст. і дороги, яка вела в Печерський монастир. Ворота згадуються у розписних списках під 1654 і 1673 р. Використовуючи стародавні земляні споруди у 1654 р., очевидно, були споруджені дерев’яні Печерські ворота. В’їзд у місто закривався опускними залізними гратами підйомним механізмом.

Будівництво кам’яних воріт було розпочато, очевидно, у 1756 р., про це свідчить план Старокиївської фортеці 1756 р., на якому вказані старі дерев’яні ворота і нові кам’яні, які “надлежит делать”. Кам’яні Печерські ворота вказані на планах Києва 1768, 1787, 1802, 1803 р. Вони проіснували до 1820-х рр., коли вал був зритий, а приміщення воріт перетворено в окремі приміщення, в яких розміщувався “военный острог”. В першій половині XIX ст. наземні приміщення були розібрані.

В наш час залишки фортифікаційних споруд XI ст. законсервовані під спорудою фонтану.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 1112 від 17.11.1987 р.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Згідно рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 (Додаток 1) Лядські, Печерські ворота XI ст., XVII- XVIII ст. на майдані Незалежності віднесені до архітектурної охоронної зони в межах: вул. Костельна, майдан Незалежності, вул. Ново-Пушкінська, вул. Прорізна, вул. Ярославів вал (зовнішні схили), Львівська площа, схили Старокиївської гори.

Основна бібліографія, архівні дані:

План Києва, складений в 1965 р. вид. Комісії для розбору старовинних актів.- К., 1892.

Алферова Г.В., Харламов В.А. Киев во второй половине XVII в.- К., 1893.

Сагайдак М.А. К вопросу о Лядских воротах древнего Киева // Древнерусский город.- К., 1984. С. 110-114.

Сагайдак М.А. Великий город Ярослава.- К., 1982.

Ілюстративні матеріали:

Печерські ворота на планах Києва.

Фундаменти Лядських, Печерських воріт XI-XIII, XVII-XVIII ст. Місце розташування. Вид з півночі.

Дерев’яні кліті-зруби біля Печерських воріт.

Дерев’яний настил XI-XIII ст.

Вигляд на Майдан Незалежності (пл. Жовтневої революції) з боку вул. Костельної (місце розташування Лядських, фундаментів Печерських воріт)