2003 р. Звід пам’яток Києва
Віталій Отченашко
468.3. Житловий будинок, 1899–1900 (архіт.).
Вул. П. Сагайдачного, 10/5. На розі з вул. Ігорівською. Стара адреса – вул. Олександрівська, 36.
Серед власників садиби – Д. Барщевський (поч. 19 ст.); орловський купець 1-ї гільдії, потомствений почесний громадянин Києва П. Серебренников та його спадкоємці (серед. – кін. 19 ст.). Останній родині належали також садиби на вул. П. Сагайдачного, 12 та на вул. Ігорівській, 7. У кін. 19 ст. всі три садиби перейшли у власність купця 1-ї гільдії Д. Марголіна.
Будинок споруджено на замовлення дружини чиновника Л. Максимової на місці цегляних одно-, двоповерхових будинків, наріжний з яких було включено у новий об’єм. Автор проекту – губернський інж. В. Безсмертний. Під час ремонтів у серед. 20 ст. було змінено внутрішнє планування та архітектурне вирішення головного фасаду (вул. П. Сагайдачного) у рівні першого поверху; колишні житлові поверхи, де збереглося в інтер’єрах класицистичне оздоблення, пристосовано для нового призначення.
Триповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, перекриття пласкі. Вальмовий дах з шатровими вежками має бляшане покриття. Первісне секційне внутрішнє планування тепер замінено на коридорне.
Вирішений у стилістиці неоренесансу з елементами цегляного декору. Вуличні фасади симетричні, тридільні за композицією, з чітким членуванням по поверхах, підкресленим ритмом однотипних прорізів, поясами та елементами цегляного орнаменту, що повторюються. Входи до будинку з обох вулиць.
Композиційну виразність будівлі надають великі шатрові бані (на вул. Ігорівській втрачені) та потужний вінцевий карниз з аркатурою у дусі романських будівель. Віконні прорізи першого та другого (з боку вул. Ігорівської) поверхів мають аркові перемички з замковими каменями, на третьому поверсі прорізи прямокутної форми.
Пам’ятка – одна з найбільших споруд історичної частини Подолу, відіграє помітну роль у формуванні забудови вулиці та панорами цієї частини міста.
Тепер на першому поверсі державні установи, офіси, магазини, аптека; на другому, третьому поверхах державні установи та офіси.
Література:
ЦДІАКУ, ф. 193, оп. 1, спр. 333.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1069 – 1070.