Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Віталій Отченашко, Лариса Толочко, Лариса Федорова

468.8. Житловий будинок, 1898, в якому проживав Клуг М. В. (архіт., іст.).

Вул. П. Сагайдачного, 23/4. На розі з вул. Ігорівською. Стара адреса – вул. Олександрівська, 79. Охоплює з трьох боків невелике внутрішнє подвір’я, проїзд до якого з боку вул. Ігорівської.

В кін. 19 – на поч. 20 ст. належав О. та А. Конраді. Сформувався внаслідок реконструкції більш ранньої забудови садиби серед. 19 ст. Перший поверх був відведений під магазини, верхні – під житло. 1912–19 належав А. Слинку, А. Назімову, О. Сергєєву та його дітям, Й. Черкаському. Під час капітального ремонту 1985 змінено первісне планування, втрачено оздоблення приміщень, ажурні грати балконів, викривлено архітектурне вирішення першого поверху.

Триповерховий, цегляний, тинькований, у плані П-подібний. Перекриття пласкі залізобетонні. Дах вальмовий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у стилі історизм з ренесансно-бароковими елементами з широким застосуванням ліпленого декору, однотипного, але по-різному скомпонованого на кожному з фасадів. Має два чолові фасади – на 14 (вул. П. Сагайдачного) і десять (вул. Ігорівська) віконних осей. Головний вхід з боку вул. П. Сагайдачного. Тектоніка фасадів ритмічно-ярусна. Наріжжя з обох боків, розкріповка центрального входу та лівий фланг головного фасаду (вул. П. Сагайдачного) акцентовані тридільними аттиками зі смужкою меандра.

Перший поверх на невисокому цоколі розчленовано рустованими лопатками. Тло другого й третього поверхів розшито під дощаний руст. Лопатки другого поверху включають фактурні квадри й оригінальні завершення у вигляді стилізованих маскаронів. Третій поверх розчленовано здвоєними (на головному фасаді) й поодинокими (на вул. Ігорівській) канелюрованими пілястрами іонічного ордера. Перший поверх відділено від другого профільованим гуртом. Між другим і третім поверхами широкий фриз, заповнений волютоподібними орнаментальними композиціями з пальметами, що чергуються з вазонами в оточенні гірлянд.

Вінцевий карниз підтримують парні модульйони, прикрашені акантом, та неширокий фриз, декорований рослинним орнаментом з включенням картушів. Усі прорізи прямокутні. Вікна верхніх поверхів оформлено тонко профільованими лиштвами, другого поверху – прямими сандриками, третього – сандриками з замковими каменями у вигляді орнаментованих кронштейнів, які з обох боків підтримують грифони. Міжвіконня головного фасаду містять фігурні фільонки з картушами, на яких вертикально позначено дату спорудження будинку (1898). Дворові фасади позбавлені декору.

Розмаїття і вишуканість ліпленого оздоблення виділяють споруду серед інших будинків періоду історизму.

У 1900–10-х рр. у квартирі № 10 проживав Клуг Мартин Вільгельмович (? – ?) – архітектор. За його проектами у Києві збудовано ряд житлових і громадських споруд. Серед них: прибуткові будинки на сучасних вулицях Великій Житомирській, 23 (1908–11), Воровського, 19 (1909–10) і 38 (1910), О. Гончара, 50 (1907), Ярославів Вал, 4 (1907) і 14, 14-а (1908–11), лікарня І. та В. Бабушкіних на вул. Тверській, 7 (1911–12) та ін.

Тепер на першому поверсі кафе та магазини, на другому і третьому поверхах державні й громадські установи.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1261; ф. 143, оп. 2, спр. 1051; Весь Киев: Адресная и справочная книга на … (1899–1915) год. – К., 1899–1915. Звід пам’яток історії та культури України: Київ. – К., 1999. – Кн. 1, ч. 1; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку ХХ століть. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1072.