Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Елла Піскова

486.45. Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживали Жуковський М. Є., Осьмак В. О. (іст.).

Вул. Саксаганського, 46. З відступом від незабудованого фронту ділянки із значним підвищенням рельєфу.

П’ятиповерховий (первісно чотириповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Оформлений у цегляному стилі.

На поч. 20 ст. в будинку зупинявся Жуковський Микола Єгорович (1847–1921) – вчений у галузі механіки, основоположник сучасної гідроаеродинаміки, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1894), викладач (з 1872), професор (з 1879) Московського технічного училища і Московського університету (з 1886), засновник першого в Європі аеродинамічного інституту в Кучино (під Москвою, 1904), Центрального аерогідродинамічного інституту (1918), Московського авіаційного технікуму (1919, з 1922 Військово-повітряна інженерна академія ім. М. Жуковського), член багатьох наукових товариств, президент Московського математичного товариства (з 1905), голова Науково-технічного комітету Московського товариства повітроплавання (з 1910).

Не раз бував у Києві, зокрема, брав участь у 10-у з’їзді лікарів і природознавців (1898), у грудні 1908 в залі Купецького зібрання (тепер Національна філармонія) виступив з доповіддю «Успіхи повітроплавання», що мала великий вплив на розвиток авіабудування в місті. Одним з її практичних результатів стало спорудження студентами КПІ Г. Адлером і А. Серебренниковим одних з перших у Російській державі планерів для польотів на буксирі.

Підтримував тісні зв’язки з вченими Київського політехнічного інституту, був обраний його почесним членом, нагороджений золотою медаллю Київського товариства повітроплавання, ядро якого складали викладачі і студенти КПІ. Серед провідних викладачів цього вузу було чимало учнів і послідовників М.Жуковського: завідувачі кафедр М. Артем’єв, М. Делоне, Д. Рузський, директор інституту у 1921–29 В. Бобров та ін.

1901–04 в будинку проживав Осьмак Василь Олександрович (1870–1942) – архітектор, педагог. У ці роки викладав у політехнічному інституті (з 1900); за його проектами було зведено Троїцький народний будинок (1900–02, у співавт.; сучасна вул. Червоноармійська, 53), офтальмологічний корпус і молитовня при єврейській лікарні (1901–02; вул. Багговутівська, 1; не зберігся), будинок гімназії О. Дучинської (1903, у співавт.; сучасна вул. М. Коцюбинського, 7) тощо. Мешкав також у будинках № 74 і 115 на цій вулиці (останній не зберігся).

Література:

Арлазаров М. С. Жуковский. – М., 1964; Весь Киев: Адресная и справочная книга на … (1900–1915) год. – К., 1900–1915; Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1916 год. – К., 1916; Повх І. Л. Микола Єгорович Жуковський – батько російської авіації. – К., 1952; Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. – Х., 1995.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1124 – 1125.